Перша допомога при гострому стресі

 Перша допомога при гострому стресі

У відповідь на гострий стрес (щось вибило з колії, хтось розлютив, начальник вилаяв або домашні дали привід нервувати), організм мобілізує внутрішні резерви. Далі гострий стрес поступово охоплює людину. Є перелік порад і рекомендацій які необхідно знати кожному і використовувати відразу ж після дії стресових факторів.

Антистресове дихання. Повільно зробіть глибокий вдих через ніс, на межі вдиху па мить затримайте дихання, після чого зробіть через ніс видих якомога повільніше. Це заспокійливе дихання. Постарайтеся уявити собі, що ;ї кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви звільняєтеся від стресового напруження. Не забувайте, що антистресове дихання — головна складова психосоматичної рівноваги.

Хвилинна релаксація. Розслабте куточки рота, зволожте губи. Розслабте плечі. Зосередьтеся на виразі свого обличчя і положенні тіла. Пам'ятайте, що вони відображають ваші емоції, думки, внутрішній стан. Цілком природно, що ви не хочете, щоб навколишні знали про ваш стресовий стан. У цьому випадку ви можете змінити вираз обличчя шляхом розслаблення м'язів.

Уважно огляньте приміщення, у якому ви знаходитеся. По
вільно, не кваплячись, подумки знайдіть у ньому 7 червоних предметів, постарайтеся цілком зосередитися на цьому. Говоріть подумки самі собі: «Червона обкладинка зошита, червоні фіранки, червона ваза для квітів» і т.д. Або просто, переводячи погляд, подумки описуйте оточуючі вас предмети: «Коричневий стіл. Білі фіранки» і т.д. Зосереджуючись па кожному окремому предметі, ви відволікаєтесь від внутрішнього стресового напруження, скеровуючи свою увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення.

Використайте будь-яку можливість, щоб змочити чоло, скроні та артерії па руках холодною водою.

Зміна оточення. Якщо дозволяє ситуація, залишіть приміщення, і! якому у вас виник гострий стрес. Перейдіть в інше, де нікого немає, чи вийдіть на вулицю, де ви зможете залишитися наодинці зі своїми думками. Розгляньте подумки приміщення (якщо ви вийшли на вулицю ~ то навколишні будинки, природу, яку попередньому пункті).

Наберіть воду у чашку і повільно, зосереджено випийте її. Зосередьте увагу па відчуттях в той момент, коли вода буде текти по горлу.

Уявіть себе в приємному середовищі — па пляжі, іі ванні, в лісі і т. д.

Щоб швидше нормалізувати етап, необхідно дати собі посилене фізичне навантаження (20—30 присідань, біг па місці, підйом пішки па 3—4 поверх).

Існує багато механізмів фізіологічної розрядки, які здійснюють відновлюючий втілив на людину. Зовні вони проявляються у вигляді сліз, сміху, бажанні вдарити, виговоритися і т. д Нетреба стримувати їх.

Почуття роздратування, агресії можна зняти за допомогою фізичної розрядки: зробити декілька ударів погою по уявному предмету, побоксувати подушку, «випустити пару».

Розрядіть емоції - виговоріться комусь до кінця. Після того, як люди па виговориться, її збудження знижується і вона може усвідомити свої помилки або прийняти правильне рішення.

Якщо у вас наданий момент немає можливості з кимось поговорити ви можете самостійно покращити свій стан таким чином: розкажіть ітро те, що вас хвилює, самому собі. Сядьте зручніше перед дзеркалом і поговоріть самі із собою. Розкажіть про все, що з вами сталося, і спробуйте проаналізувати те, що гранилось. Говоріть самі із собою доти, доки все, що вас хвилює, не буде промовлено вголос і ви не відчуєте полегшення.

Деяким краще допоможе перенесення всіх своїх хвилювань на папір. Напишіть собі листа. Довірте паперу все, що відчуваєте і думаєте. Цей спосіб має ту перевагу, що письмова мова коротша та логічніша. У процесі змалювання ситуації в листі, розуміння проблеми настає швидше, ніж під час розмови. Лист можна відразу знищити або сховати й перечитати, коли вас знову почнуть хвилювати травматичні події. Ви згадаєте свій етап і зрозумієте, що зможете з ним упоратись, як і минулого разу.

Інший спосіб — «порожній стілець». Уявіть, що на ньому сидить людина, яка образила вас, висловіть їй свої почуття. Зараз ви можете сказати все, що хочете.

Відволікання. Займіться якою-небудь діяльністю — усе одно якою: почніть прати білизну, мити посуд чи прибирати. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, і особливо фізична праця, у стресовій ситуації викопує роль громовідводу, допомагає відволіктися від внутрішнього напруження, «спустити пару».

Математика. Візьміть калькулятор чи папір і олівець і спробуйте підрахувати, скільки днів ви живете на світі (число повних років помножте на 365, додаючи по одному дні на кожний високосний рік, і додайте кількість днів, що пройшли з останнього дня народження). Така раціональна діяльність дозволить вам переключити свою увагу. Постарайтеся згадати який-небудь особливо примітний день вашого життя. Згадайте його в подробицях, нічого не пропускаючи. Спробуйте підрахувати, яким по рахунку був цей день вашого життя.

Переключення. При надмірному збудженні, в корі головного мозку утворюється домінуюче вогнище збудження, яке наділене здатністю підпорядковувати собі всю діяльність організму, всі вчинки та думки людини. Отже, для заспокоєння його треба ліквідувати або створити конкуруюче. Чим більш захоплююча діяльність, тим легше його створити. Згадайте приємну подію із власного життя, уявіть, що ця подія повторилася і ви знаходитесь в такому ж стані. Зробіть таке саме обличчя, посмішку, поставу, відчуйте цей стан всім тілом.

Спілкування. Поговоріть на яку-небудь сторонню тему з будь-якою людиною, що знаходиться поряд: сусідом, товаришем по роботі. Якщо ж поруч нікого немає, зателефонуйте своєму другові чи подрузі. Це свого роду відволікаюча діяльність, що здійснюється „тут і зараз” і покликана витиснути з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стресом.

Музика Якщо с можливість, ввімкніть заспокійливу музику ту, яку ви любите. Постарайтеся вслухатися в неї, сконцентруватися па ній і тільки па ній.

Необхідно пам'ятати, що при сильному емоційному збудженні людина неадекватно оцінює ситуацію. Тому в гострій стресовій ситуації не варто приймати ніякі рішення. Заспокойтесь а потім все обміркуйте за принципом «Я подумаю про це завтра».

Можна провести загальну переоцінку значимості події наприклад, «Не дуже і хотілося» або зуміти знайти позитив в ситуації, що сталася, використовуючи прийом «Зате»

Спокійно проаналізуйте ситуацію, спробуйте чітко усвідомити можливі негативні наслідки її змиріться з найгіршими із них Усвідомивши найгірший варіант і змирившись із ним, спокійно обміркуйте, як вирішити ситуацію.

Спостерігаючи за іншими людьми, зверніть особливу увагу пат, риси їхнього характеру, які, можливо, притаманні і вам Коли хтось зробить щось таке, що нам не подобається, нагадайте собі що і ви іноді робите подібне. Постійно нагадуючи собі що чужі помилки не є чимось особливим, можна швидко і ефективно звільнитися від напруження. Отже, кожна людина мас здатність до саморегуляції - потрібно лише вміти вчасно скористатися нею Людина не безпорадна перед стресом.

Профілактика та подолання стресу

 Профілактика та подолання стресу

Напружені стосунки вдома, проблеми на роботі, втрата близької людини, почуття самотності. І це далеко не повний перелік тих ситуацій, які можуть призвести до стресу.

Але тривалі конфліктні ситуації і нескінченна низка стресів здатні зашкодити здоров'ю людини.

Відомий дослідник стресу М. Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте. Стрес іноді є необхідним явищем у житті людини. Він допомагає пристосуватися до нових умов, впливає па працездатність і творчість. Стрес вчить нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізовувати свої сили і набувати впевненості в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи. Що ж таке стрес?

Стрес (тиск, натиск) — це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника, незвичайної ситуації.

Залежно від подразника, що діє на людину, розрізняють два види стресу: дистрес - за дії негативних емоцій та евстрес - за дії позитивних емоцій.

Періодичні емоційні струси корисні для організму: вони позитивно впливають на зовнішній вигляд, мобілізують сили і розумові здібності. Але від стресу потрібно терміново рятуватися, поки він не встиг утрутитись у ваше життя, здоров'я і кар'єру.

Що відбувається з тілом, коли ви потрапляєте у стресову ситуацію? У цей момент надниркові залози викидають у кров гормони адреналін і норадреналін — у вас стискуються кулаки, подих стає переривчастим, словом, усі симптоми гострого стресу в наявності.

Зміни, що відбуваються в організмі при стресі, передбачені природою як захисна реакція на небезпечні ситуації.

Стрес дійсно здатний пробудити приховані резерви людини, множачи її сили і розумові здібності. Головне при цьому — спрямувати їх у потрібному напрямі й з'ясувати причини стресу.

Якщо цього не зробити, стресові гормони нагромаджуються і «запускають» в організмі іншу хімічну реакцію — людина починає злитися, нервово ходити зі сторони у сторону, метушитися. Утім, через якийсь час усе відбувається з точністю до навпаки: стрес переходить у стадію пасивних негативних емоцій — опускаються руки, розвивається депресія. Такого «негативу» можна позбутися за допомогою психотехнік.

Найнебезпечніша стадія стресу — це коли він переходить у хворобу, з якою впоратися під силу лише кваліфікованому психотерапевту.

На цьому етапі надниркові залози, крім адреналіну, починають продукувати небезпечний гормон кортизол, що може спровокувати погіршення пам'яті, серцево-судинні захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту, ослаблення імунітету, раннє старіння, проблеми зі шкірою.

Стресами різного ступеня інтенсивності наповнене життя кожної людини. Інша річ, що одні вміють їм протистояти, а інші — ні.

Що вам ніколи не принесе полегшення:

- Активний «відпочинок» біля телевізора.

- Спроба обвинуватити у своїх невдачах інших.

- Сплески бурхливих емоцій зі сльозами і голосіннями.

- Бажання усамітнитися, щоб «плекати» свій поганий настрій.

- Снодійне.

10 способів порятунку від стресу:

З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе.

Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — вже наполовину вирішена, для цього зовсім необов'язково йти до психоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

Не вдавайте з себе бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.

Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виковуйте свій план.

Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.

Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу па будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющить очі й подумки перенесіться па берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна па іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.

Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-нс-будь у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

Робіть фізичні вправи не менше ЗО хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.

Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. і якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист і з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматку. (Можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом). Помічено, що ненормативна лексика разом з різкими жестами теж добре виводить негативні емоції.

Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

"

Професійне вигорання педагогів

"Професійне вигорання педагога" 

«Професійне вигорання» педагога – це синдром фізичного та емоційного виснаження, який включає як розвиток негативної самооцінки й негативного ставлення до роботи, так і втрату розуміння та співчуття по відношенню до учнів. До основних професійних стресорів педагогічної діяльності спеціалісти відносять: надмірно інтенсивне спілкування; високий ступінь відповідальності за інших людей; інформаційні перевантаження; екстремальні ситуації, які потребують негайного реагування. Професійне нездоров’я вчителя залежить від багатьох факторів, на які він, на жаль, не здатен вплинути. До таких факторів відноситься феномен емоційного вигорання як результат невідповідності між особистістю та роботою, синдром фізичного й емоційного виснаження, який бере початок зі стресу міжособистісної взаємодії і включає розвиток негативної самооцінки, негативного ставлення до роботи, утрату розуміння та співчуття. Емоційне вигорання — це синдром, що розвивається на основі неперервного впливу па людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної, душевної і фізичної перевтоми та виснаження. Синдром вигорання включає в себе три основні складові: емоційну виснаженість; деперсоналізацію (цинізм); редукцію професійних досягнень. Під емоційною виснаженістю розуміється відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою. Деперсоналізація передбачає цинічне ставлення до роботи та до її об'єктів. Зокрема, в соціальній сфері при деперсоналізації виникає байдуже, негуманне, цинічне відношення до людей, з якими працюють. Редукція професійних досягнень — виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній. Існує три стадії емоційного вигорання: Перша стадія. Всі ознаки та симптоми проявляються в легкій формі через турботу про себе, наприклад, шляхом організації частіших перерв у роботі. Починається забування якихось робочих моментів (наприклад, невнесення потрібного запису в документацію). Зазвичай на ці першочергові симптоми мало хто звертає увагу. В залежності від характеру діяльності, сили нервово-психологічних навантажень і особистісних характеристик спеціаліста, перша стадія може тривати три-п'ять років. Друга стадія. Спостерігається зниження інтересу до роботи, потреби в спілкуванні (в тому числі, і з близькими): «не хочеться бачити» тих, з ким спеціаліст працює, «в четвер відчуття, що вже п'ятниця», «тиждень триває нескінченно», прогресування апатії до кіпця тижня, поява стійких соматичних симптомів (немає сил, енергії, особливо, в кінці тижня, головні болі по вечорах, «мертвий сон, без сновидінь», збільшення кількості простудних захворювань, підвищена дратівливість, людина «заводиться», як кажуть, з півоберта, хоча раніше подібного вона за собою не помічала. Симптоми проявляються регулярніше, мають затяжний характер і важко піддаються корекції. Людина може почувати себе виснаженою після гарного сну і навіть після вихідних. Тривалість даної стадії, в середньому, від п'яти до п'ятнадцяти років. Третя стадія. Ознаки і симптоми третьої стадії вигорання є хронічними. Можуть розвиватися фізичні і психологічні проблеми типу язв і депресій. Людина може почати сумніватись в цінності своєї роботи, професії та самого життя. Характерна повна втрата інтересу до роботи і життя взагалі, емоційна байдужість, отупіння, відчуття постійної відсутності сил. Спостерігаються порушення пам'яті і уваги, порушення сну, особистісні зміни. Людина прагне до усамітнення. На цій стадії приємнішими є контакти з тваринами і природою, ніж з людьми.   Заключна стадія — повне згорання, яке часто переростає в повну відразу до всього на світі. Стадія може тривати від десяти до двадцяти років.

11 січня - Всесвітній день Дякую

 

Презентація ПРАВА ЛЮДИНИ

«Закони потрібні не для залякування, а для допомоги громадянам» (Вольтер)

Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини. Ця дата була впроваджена Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році на честь прийняття 10 грудня 1948 року Загальної декларації з прав людини. Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини. Загальна декларація прав людини, проголосила рівність всіх жителів планети перед законом. Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своєму достоїнстві та правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Будь-які угоди, спрямовані на обмеження прав людини, визнаються недійсними.

10.12.2020 року до МіжнародногоДню захисту прав людини соціальним педагогом Слюсаренко Аллою Василівною та практичним психологом Громовою Вікторією Іванівною разом з викладачем права Денисенко Юрієм Вікторовичем та бібліотекарем Нікіфоровою Тетяною Володимирівною з метою виховання правомірної поведінки учнів та поважного ставлення до законів, формування навичок критичного ставлення до порушень і порушників прав людини з учнями групи АКОФ-37, АК-14, АК-24, АКОФ-47 та БПОБ-23 було проведено ряд заходів, а саме:

- правова вікторина на тему: «Знай свої права»;

- конкурси малюнків на правову тематику;

- керований перегляд відеоролику;

- оформлення інформаційний куточків та розміщення інформації на блогах;

- круглий стіл на тему: «Знай права – виконуй обов’язки».

Хочеш Людиною справжньою стати,

Наші закони навчись поважати.

Навчись їх виконувать завжди і всюди,

                                            

                                                   Конкурс малюнків "Знай свої права"

                                     Малюнок учениці групи АК -15, Литвиненко Анастасії

 Малюнок учениці групи АК- 24 , Ткаченко Катерини

5 грудня - День волонтера

 

04.12.2020 року з учнями ІІ курсу, групи АКОФ -27, АК - 24 проведено заняття Поспішайте творити добро"

Хто такі волонтери?

    Волонтер, або  доброволець, — це людина, яка за власним бажанням готова витратити свої сили, час і талант на користь суспільству або конкретній людині, не чекаючи винагороди. Сьогодні волонтерська діяльність знаходить все більше своїх прихильників. Сфери діяльності, в яких можна побачити безоплатну роботу добровольців, воістину численні і різноманітні: від допомоги тваринам і благоустрою території до просвітницьких бесід, благодійних концертів і екологічних акцій або участі в ліквідації наслідків стихійних лих. Приємно усвідомлювати, що наше суспільство ще зберігає в собі потенціал до добрих справ, спрямованим на творення.

      Волонтер — на наш погляд — це, перш за все, співтворчість в загальній симфонії світу, це можливість займатися цікавою справою і отримувати досвід, це реалізація себе і можливість бути багатим. Адже, як сказав один мудрець, багатий — це не той, хто має багато грошей, а той — хто може чимось поділитися. Не важливо чим — навіть посмішкою або словом розуміння — і вже однією печаллю на землі стане менше.

    Волонтер — це можливість забути про свої проблеми, і в той же час стати для когось потрібним. Волонтерський рух дозволяє реалізувати потребу в спілкуванні, знайти нові зв’язки, відчути свою корисність.

   Хоча волонтер працює не заради грошей, він може отримувати будь-які матеріальні вигоди в тій чи іншій формі. Займаючись добровольчої діяльністю, люди можуть подорожувати за рахунок організації, отримувати цікаві книги і фільми, Інтернет-ресурс тощо…

Міжнародний день волонтерів

Усвідомлюючи величезну роль волонтерства, Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй в 1985 році запропонувала щорічно 5 грудня відзначати Міжнародний день волонтерів. ООН постійно закликає держави вживати заходів з метою підвищення обізнаності про важливий внесок служби добровольців, тим самим спонукаючи приєднуватися до волонтерської діяльності.

Волонтерська діяльність в різних країнах світу (За даними інтернету)

    В Америці близько 60% жінок і 50% чоловіків займаються добровільної діяльністю, присвячуючи їй приблизно по 3,5 години в тиждень. У 2004 році, згідно з укладеними договорами 48,8% дорослого населення США присвячували добровільного праці в середньому 4,2 години на тиждень (крім своєї основної роботи).

Найчастіше вони працюють в сфері обслуговування, госпіталях, релігійних організаціях, навчальних закладах, НКО. Неможливо перелічити весь перелік корисних справ, які реалізують добровольці: навчають англійської мови іммігрантів, організовують різні гуртки, студії для дітей і т.д. Особливу популярність останнім часом набуло «віртуальне» волонтерство: створення та підтримка веб-сайтів, проведення он-лайн досліджень, надання технічної допомоги некомерційним організаціям.

    Волонтери в США — люди різного віку і професій з різних сфер і шарів суспільства. У деяких сім’ях складаються цілі династії добровольців. Більшість опитаних волонтерів в США на питання, чому вони займаються волонтерством, відповідали, що це вносить різноманітність в їх життя, приносить задоволення. У США, як і в деяких інших країнах, робота в якості волонтера враховується при визначенні трудового стажу так само, як і оплачувана праця.

   У Канаді в добровольчої діяльності зайнято близько третини жителів (27%), які присвячують в середньому 191 годин на рік волонтерства. Це час еквівалентно 578 000 робочих місць з повною зайнятістю.

   В Ірландії волонтерів близько 33% дорослого населення, 72% з яких вважають, що добровольці роблять щось таке, що ніколи не може бути зроблено руками оплачуваних співробітників.

   У Франції 19% дорослого населення хоча б раз в житті брали участь у волонтерських акціях, а 11% регулярно беруть участь в добровольчої роботі, віддаючи їй більше 20 годин на місяць.

 

     Кожен третій німець виділяє більше 15 годин на місяць для допомоги в асоціаціях, проектах або групах взаємодопомоги.

    У Південній Кореї в 2001 р майже чотири мільйони людей присвятили добровольчої діяльності більш 451 мільйона годин робочого часу. Економічна вартість волонтерства перевищує $ 2 млрд. на рік.

    Четверта частина японців має досвід волонтерства. З них 48% впевнені, що добровольча  праця дуже корисна для особистого зростання і суспільства в цілому.

   Шведи — чемпіони світу за кількістю добровільних товариств і об’єднань. В них бере участь половина дорослого населення країни. Більшість волонтерів працюють на спортивних і культурних заходах, зайняті збором коштів для менш розвинених країн, допомогою в реабілітації алкоголіків і наркоманів. Найбільшу групу шведських волонтерів складають жінки передпенсійного віку з вищою освітою. Їх улюблене заняття — соціальна робота недалеко від дому.

   Щорічно волонтерству присвячують свій час більше 100 мільйонів чоловік дорослого населення планети. Близько 70% добровольців беруть участь у волонтерських програмах з метою отримати новий погляд на життя, людей, роботу.

 

 

Як зберегти та зміцнити здоров’я

 Презентація "Як зберегти та зміцнити здоров’я"

Рекомендації як упоратись з панікою та незапокоєнням 

3 грудня - Міжнародний день осіб з інвалідністю

 

Щороку 3 грудня в Україні відзначається Міжнародний день осіб з інвалідністю, який був встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року.

Насправді, цей день не є святом, а покликаний привернути увагу суспільства до проблем людей з інвалідністю,  до захисту їхніх прав, гідності та благополуччя. В сучасних умовах соціально-економічного та політичного розвитку особливо гостро стоїть питання регулювання та захисту праці цих людей.

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам.

2 грудня - Міжнародний день боротьби за відміну рабства

2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства

Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Для України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.

Рабство може здатися застарілим поняттям, адже в більшості колоній воно було скасовано ще в XIX столітті. Однак вважати, що рабство в сучасному світі повністю викоренено, буде помилкою. Існують сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу, ряд форм дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах, передача вдів у спадок та боргова кабала.

Сучасний світ не є "оригінальним". Рабська праця використовується в будівництві та промисловості, риболовецькій галузі та сільському господарстві. Раби до цього часу використовуються зловмисниками в якості домашньої прислуги. Примусова праця приносить зловмисникам 150 мільярдів доларів на рік.

За деякими оцінками, кількість людей, які перебувають у рабстві - 27 мільйонів чоловіків, жінок і дітей, позбавлених людських прав і гідності.. Це число більш ніж удвічі перевищує загальну кількість рабів, привезених з Африки у часи трансатлантичної работоргівлі.

Завдання Міжнародного дня боротьби за скасування рабства — заохотити об'єднання зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного сектора, спрямованих на викорінення всіх сучасних форм рабства.

За даними МВС, на сьогодні українці стали жертвами торгівлі людьми у 57 країнах світу.

Торгівля людьми — явище глобальне. Воно сильно впливає на країни, що знаходяться в стані політичної та економічної трансформації або постконфліктного стресу, які в основному і є країнами походження для всесвітнього кримінального процесу торгівлі людьми. Людей, що живуть в скрутних умовах, привертає можливість поліпшення свого життя в багатших і розвиненіших країнах, а в той же самий час в країнах призначення зростає попит на низькооплачуваних робочих в нелегальних трудових секторах економіки, а також в легальних трудових секторах з низькою заробітною платнею.

Найбільше, сучасне рабство поширюється на африканський континент. За ним йде Азія і країни Тихоокеанського регіону.

Найбільш часто рабство фіксується в Камбоджі, Північній Кореї, Узбекистані, Індії та Катарі.

Процеси скасування рабства без широкого міжнародного розголосу, схоже, мають тенденцію повертатися назад. Ця тема не повинна залишатися без уваги і Міжнародний день боротьби за скасування рабства - хороший привід провести об'єктивну самооцінку нинішнього стану людства.

Ми ще раз хочемо нагадати, що жертвою торгівлі людьми може стати кожен, неважливо якого віку, віросповідання, чи статі.

Убережіть себе та своїх близьких, будьте проінформовані.

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

 

                                                

                           1 грудня – Всесвітній день 

                               боротьби зі СНІДом

Заняття "Жити в світі, де є ВІЛ"

   Всесвітній день боротьби зі СНІДом уперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я усіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу.

Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, жодна акція не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року.  Її  ідея належить художникові Франку Муру.

                                        Інформаційні хвилинки щодо ВІЛ та СНІД

З метою популяризації здорового способу життя в умовах карантину спричиненого поширенням COVID-19 та в рамках участі нашого закладу у програмі «HEALTHY CHALLENGE 2020».

З метою популяризації здорового способу життя в умовах карантину спричиненого поширенням COVID-19 та в рамках  участі нашого закладу у програмі «HEALTHY CHALLENGE 2020».

Пропоную ознайомитись із програмою та активно приймати участь у ній.

Про програму 

Програма Healthy Challenge проходить у листопаді-грудні 2020 року та охоплює заклади фахової передвищої та професійно-технічної освіти у Закарпатській, Львівській, Волинській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській та Черкаській областях України.

1.2. Завдання програми Healthy Challenge:

·         набуття та засвоєння молоддю нових знань про здоровий спосіб життя;

·         виховання культури здорового способу життя у ЗП(Т)О, яка включає раціональне харчування, фізичну активність, психічне та репродуктивне здоров’я, а також профілактику COVID-19;

·         впровадження інноваційних форм корисного дозвілля молоді під час карантину та вимог соціального дистанціювання;

·         залучення установ та організацій в регіонах (регіональних партнерів) до просування здорового способу життя.

 

1.3. Суть реалізації Програми полягає у проведенні серед закладів фахової передвищої та професійно-технічної освіти змагання із міні-проектів та активностей на тему здорового способу життя протягом трьох тижнів (листопад-грудень 2020 року), які відповідають трьом тематичним блокам здорового способу життя:

Психічне здоров’я (створення сприятливих психологічних умов, запобігання стресу, депресії, булінгу, насильству, профілактика вживання психоактивних речовин тощо).

1.     Профілактика інфекційних хвороб (репродуктивне здоров’я, боротьба з COVID-19: профілактика ВІЛ та інфекцій, які передаються статевим шляхом, засоби контрацепції, ВПЛ (вірус папіломи людини); підвищення обізнаності про правила гігієни та безпечної поведінки тощо).

2.     Фізичне здоров’я (раціональне харчування та рухова активність: підвищення обізнаності про склад, поживну цінність продуктів, популяризація культури харчування відповідно до здорового раціону; режиму харчування та умов прийому їжі тощо; залучення молоді до спорту, популяризація активного відпочинку тощо).

За результатами проведення Програми трьом закладам, які будуть визначені переможцями, буде присуджено міні-гранти для розвитку руху здорового способу життя на загальну суму 105 000 грн.

1.4. В цьому Положенні під поняттям «здоровий спосіб життя» розуміється стала поведінка особистості, спрямована на формування, збереження та зміцнення власного здоров’я шляхом закріплення у повсякденному житті правильних звичок, які не завдають шкоди людині в фізичній та духовній сферах її функціонування. Його мета профілактика хвороб і зміцнення здоров’я та передбачає виконання рекомендацій ВООЗ щодо харчування, необхідних фізичних навантажень, гігієни, тренування холодом, позбавлення від шкідливих звичок та залежностей, запобігання захворювань, що передаються статевим шляхом, гармонію з оточуючим середовищем.*

Формування здорового способу життя. Навчально-методичні рекомендації / Авт.колект. Т. Андріученко, О. Вакуленко, В. Волков, Н. Дзюба, В. Коляда, Н. Комарова, І. Пєша, Н. Тілікіна (кер. авт. колект. О. Вакуленко). – К.: ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики», 2018. – 100 с.

План участі програмі

1.Створення колажів «Я обираю здоров’я ».

2.Відеоролики про здоровий спосіб життя.

3.Написання віршів «Ми за здоровий спосіб життя».

4.Написання творчих робіт «Здоров’я для мене ….».

5.Створення стіннівок «Здоровим бути модно».

6.Проведення занять з учнями за програмою «Дорослішай на здоров’я » :

- «Здоровья – цінність людини»,

- «Про те , як ти дорослішаєшь»,

- «Репродуктивна система і здоров’я людини»,

- «Поведінка людини та її вплив на здоров’я».

7.Розробка порад та рекомендацій (запобігання стресу, булінгу, вживання психоактивних речовин, безпека у соціальних мережах)

8.Рекомендації «Що робити , якщо….»

9.Проведенення тижня «Толерантності» та Дня порозуміння з ВІЛ інфікованими.

 

                               Другий тиждень Програми Healthy Challenge   

                            "Профілактики інфекційних хвороб" 

                                                                                        23.11-29.11.2020

Інформування учнів про репродуктивне здоров’я молоді

 

Відеоролик "Розкажи дорослому , якому  ти довіряєш"щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням https://vimeo.com/292080839

Заняття  "Репродуктивне здоров’я молоді"

Вірш Колєснік Ілони, учениці , АК – 15 

"Здоровий спосіб життя "

  Знаєте, як добре не курити?!

 Знаєте, як добре алкоголю не пити?!

 Здоровим способом життя - жити!

 І кожній миті радіти!

 Добре самопочуття мати.

 

 Посмішку всім дарувати,

 Від спорту хороший настрій брати

 Поганих звичок не мати!

                      Акція серед  учнів навчального закладу

                            "Ми обираєм здоровий спосіб життя" 

                                                     (23.11.-27.11.2020)

Коршикова Богдана, АК- 14

Василець Богдан, АК- 14

Литвиненко Анастасія , АК- 15

Білаш Олександр ,АКП -16

З 25 листопада до 10 грудня 2020 року буде проходити щорічна акція «16 днів проти насильства». Метою акції є привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

Кампанія охоплює наступні дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день порозуміння з ВІЛ-інфікованими;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Сьогодні, 25 листопада світ відзначає Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

Не дивлячись на те, що надворі ХХІ сторіччя, статистика фактів насильства по відношенню до жінок є доволі невтішною. І хоча сьогодні в державі розгорнута широка соціальна інформаційна кампанія стосовно розголосу існуючої проблеми, в більшості випадків жінки-жертви насилля не дуже поспішають винести на розгляд широкого загалу приховану від сторонніх очей жорстокість. Офіційна статистика відображає лише верхівку айсберга. Люди не поспішають до правоохоронних органів у таких випадках – мовляв, чого сміття з хати виносити? Більшість випадків насилля над жінками відбувається, як це не сумно, в сім’ї. І тут мова йде не тільки про фізичне насилля, а й його латентні форми: сексуальне, фінансове та психологічне. Домашнє насильство носить прихований характер, тому що ані жертви, ані їхні кривдники не готові розказати про проблему сім’ї за її межами. Насильство не завжди можна побачити, бо воно ретельно приховане «пасивними жертвами» від сторонніх очей за страхом і відчуттям провини. Але воно завжди є одним з наслідків ґендерної дискримінації. Домашнє насильство, незважаючи на те, є воно фізичним, економічним, сексуальним чи психологічним, є одним з найбільших порушень прав людини – права на життя, фізичну та психологічну недоторканість. В результаті жорстокого поводження та домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу, а іноді й життя. Тому завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, – вселити в них надію, що вихід є. Починаючи з 1981 року, жінки-активістки всього світу, 25 листопада щороку відзначають як день боротьби проти насилля. У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем за ліквідацію насилля по відношенню до жінок. Історичною передумовою означеної дати стала подія, що відбулася в 1961 році у Домініканській республіці. Тоді за наказом диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабал, політичні активістки. З того часу активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою. Подолання проблем ґендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримиренне ставлення до цього явища. Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства. Кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку. Від домашнього насильства не застрахований ніхто, тому важливо знати, як себе захистити. Отже: - потрібно обов’язково фіксувати домашнє насильство на фото або відео; - якщо ви отримали травму у вигляді синців або поранень, викличте швидку, яка повинна це зафіксувати; - фіксуйте побої на фото або відео; - погрози і тиск записуйте на диктофон. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного).

Тиждень "Толерантності та психічного здоров'я  людини"

План проведення тижня 

«Толерантності та психічного здоров'я  людини"

  у Державному навчальному закладі «Сумського центру професійно – технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу»

З 16.11. – 20.11.2020 року

 

№ з / п	Зміст роботи	Цільова аудиторія	Термін проведення	Примітка
1.	Міжнародний день Толерантності. Розміщення інформації про поняття толерантності, риси толерантної людини.	Учні І – ІV курсу	16.11.
2.	Година спілкування «Толерантність як запорука людяності». Презентація  "Психічне  здоров'я людини." Відео-опивання учнів та педагогів "Що для Вас психічне здоров'я " Рекомендації "10 кроків до психічного здоровья ", "Як потурбуватися про психічне здоровья Вашої дитини "	Учні І-ІІ курсу	17.11.
3.	Викладення на особистому блозі висловів про толерантність. Мотиваційних цитат на щодень. Рекомендації "Як легеше пережити стрес й досягти психічної рівноваги","Як зберегти психічне здоров'я людини"  Фотоконкурс у соціальних мережах «Подаруй світу посмішку».	Учні І – ІV курсу	17.11.
4.	Фотоконкурс у соціальних мережах «Подаруй світу посмішку». Заняття "Життєві цінності".	Учні І – ІV курсу	18.11.
5.	Конкурс малюнків «Толерантність врятує світ». Заняття «Всі ми різні – всі ми рівні».	Учні І-ІІ курсу	19.11.
6.	Заняття «Всі ми різні – всі ми рівні».	Учні І - ІV курсу	20.11.
7.	Поради та рекомендації «Що робити, якщо…..».	Учні І - ІV курсу, батьки, педагоги, майстри	20.11.

    Відеоролик "Малюнки толерантності наших учнів"    https://drive.google.com/file/d/1kH6iiztph9kbwJpiewDHBq6CbygmKF0Q/view?

usp=sharing      

Відео-опивання учнів та педагогів "Що для Вас психічне здоров'я "

https://drive.google.com/file/d/1eY3xWDfmLbiG1AuBSHYpx29LjfRVwWk-/view?usp=sharing

Малюнки щодо психічного здоров 'я
 людини

Добровольська Катерина , АКОФ - 47

Василець Богдан, АК- 14

            

 

Зробіть перерву на психологічну хвилинку

Поговоримо про таке розповсюджене явище як стрес.

У нашому житті виникають непердбачувані ситуації, ми опиняємося в скрутних обставинах, турбуємось про власне здоров’я, маємо незавершені справи, не вистачає часу, поспішаємо, нервуємо, мало відпочиваємо... 🤓 Стрес є необхідною умовою людського існування. ☝️Чи знаєте Ви, що контролювати його легко? Пропонуємо декілька порад.

Як легеше пережити стрес й досягти психічної рівноваги

1.Завести «безглуздий» альбом. Записувати в нього гумористичні історії, анекдоти, смішні висловлювання і, читаючи та переглядаючи його сміятися досхочу, коли погано на душ;

2. Прочитати дуже голосно (прокричати) кілька разів вголос який-небудь вірш або уривок з нього;

3. Пограти на якомусь музичному інструменті (навіть якщо не вмієте грати);

4.Заспівати мелодійну пісню (навіть якщо немає слуху);

5️. Подивитися веселий комедійний фільм;

6️. Виконати комплекс незвичних для себе фізичних вправ (ластівку, пострибати на одній нозі чи спробувати навчитися жонглювати);

7️. Попросити кого-небудь з родичів зробити масаж (розминання спини, шиї);

Насправді, кожна людина може навчитися виходити із стресового стану самостійно. Але щоб це відбувалося з найменшими втратами для доров’я, важливо вивчати себе і розробити свій індивідуальний спосіб психічної саморегуляції. (Автор: Н.Галецька)

Дбайте про себе та своє здоров’я!

Регулюйте власний емоційний стан!

 Мисліть позитивно! І ніякий стрес вам не загрожує!

Бажаємо успіхів!

Чудового настрою та гарного дня!

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО...

1. Втомився - малюй квіти.

2. Злий - малюй лінії.

3. Болить - ліпи.

4. Нудно - заповни листок паперу різними кольорами.

5. Сумно - малюй веселку.

6. Страшно - плети макраме або роби аплікації з тканин.

7. Відчуваєш тривогу - зроби ляльку-мотанку.

8. При обуренні - рвіть папір на дрібні шматочки.

9. Відчуваєш занепокоєння - складай орігамі.

10. Хочеш розслабитися - малюй візерунки.

11. Важливо згадати - малюй лабіринти.

12. Відчуваєш незадоволення - зроби копію картини.

13. Відчуваєш відчай - малюй дороги.

14. Треба щось зрозуміти - намалюй мандали.

15. Треба швидко відновити сили - малюй пейзажі.

16. Хочеш зрозуміти свої почуття - малюй автопортрет.

17. Важливо запам'ятати стан - малюй кольорові плями.

18. Якщо треба систематизувати думки - малюй соти або квадрати.

19. Хочеш розібратися в собі і своїх бажаннях - зроби колаж.

20. Важливо сконцентруватися на думках - малюй крапками.

21. Для пошуку оптимального виходу із ситуації - малюй хвилі і кола.

22. Відчуваєш, що «застряг» і треба рухатися далі - малюй спіралі.

23. Хочеш сконцентруватися на меті - малюй сітки і мішені.

Вікторія Назаревич

 

Що  таке толерантність?

У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».

Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.

Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

У багатьох мовах поняття «толерантність» є своєрідним синонімом слову «терпимість»: латина — tolerantia; англійська — tolerance, tolerantion; німецька — toleranz; французька — tolerance.

У процесі історико-культурного розвитку і становлення філософської думки категорія терпимості (толерантності) зазнала змін

Це с природним явищем, оскільки змінювалося і саме суспільство, головними в людських взаємовідносинах ставали різні ідеї. Незважаючи на багатозначність, категорія терпимості мас споглядальний відтінок, пасив­ну спрямованість.

Подібна характеристика поняття збереглася і в сучасних словниках. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» під редак­цією В. Т. Бусел написано, зокрема: «Толерантність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особ­ливості поведінки та способу життя інших».

У «Толковом словаре русского языка» під редакцією Д. Н. Ушакова категорія «толерантність» повністю ототожнюється з категорією «тер­пимість».

У «Словаре иностранных слов и выражений» це поняті також визна­чається як «терпимость к чужому мнению, верованиям, поведению».

Характеристика визначення толерантності в Преамбулі Статуту ООН виглядає так: «Виявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди».

Наведемо деякі висловлювання та думки щодо цього.

Толерантність — здатність людини, співтовариств, держави чути і по­важані думку інших, невороже зустрічати відмінне від своєї думки.

«Толерантність — це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру»,— йдеться в Декларації принципів толерантності, прийнятою Генеральною Конференцією ІОНГСКО в 1995 році.

Толерантність – не поступливість, поблажливість або потурання, а перш за все активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних  прав і основних свобод людини.

Толерантність — привілей сильних і розумних, уміння просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок і позицій.

Толерантність — це визнання права інших людей жити і бути.

Толерантна людина — це людина, яка з повагою ставиться до інтересів, звичок, вірувань інших людей, прагне зрозуміти їх і досягти взаємної згоди без застосування насильства, тиску.

Толерантність розглядають і як характеристику будь-яких соціальних структур окремої людини, соціальної групи або суспільства в цілому, орієн­товану на дозвіл конфліктних ситуацій.

Специфічність цієї орієнтації полягає в прагненні зрозуміти позицію іншої сторони, пояснити їй свою позицію і в процесі діалогу знайти взає­моприйнятне компромісне рішення.

Толерантність як основа визнання єдності і різноманіття людства і готовність поважати історичне право на несхожість як людини, так і ціло­го народу.

Толерантність — здатність зрозуміти внутрішню логіку іншої людини як рівноможливу і, разом з тим, Прийняти принципову неможливість син­хронізувати ритми і темпи розвитку всіх і усіляких людей на планеті.

Толерантність — сприйнятливість усього різноманіття відмінностей між людьми, що не прагне викоренити ці відмінності, а навпаки, розглядає їх як джерело розвитку, енергії творчості. І

 

Поняття толерантності вперше зустрічається у XVIII столітті. У своє­му «Трактаті про віротерпимість» відомий французький філософ Вольтер писав, що «безумством є переконання, що всі люди повинні однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що зале­жить від історичного досвіду народів. Англійці розуміють толерантність як готовність і здатність без протесту сприймати особистість, французи — як певну свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. Китайською мовою бути толерантним означає проявляти вели­кодушність стосовно інших. В арабському світі толерантність — прощен­ня, терпимість, співчуття до іншого, а в персидському — ще й готовність до примирення.

Зараз толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та насилля, визнання за іншими права на власні думки та погляди. Отже, толерантність передусім має на меті приймати інших таки­ми, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі згоди.

Здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак — забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та педагоги. Вони критично ставляться до себе і не зви­нувачують у своїх бідах інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не розфарбовує світ двома кольорами — чорним і білим. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти думки інших.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїм слабким місцем — особлива риса толерантної людини. У здатної до цього людини менша по­треба домінувати та зверхньо ставитися до інших.