Якщо Ви їдете навчатись за кордон:
Для того, щоб отримати дозвіл на навчання за кордоном (студентська віза), Вам необхідно підготувати ряд документів. Як правило, до посольства обраної Вами країни подаються:
• Свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством закордонних справ України)
• Документ про здачу іспитів до ВНЗ України
• Довідка про те, що Ви не були засуджені
• Підтвердження того, що обраний навчальний заклад за кордоном зацікавився Вами Без сумніву, знання мови країни перебування є основною умовою для отримання дозволу на навчання. Часто навчальні заклади вимагають посвідчення про здачу іспитів з мови. Майже всі вищі навчальні заклади мають спеціальні мовні курси для іноземців. Запам'ятайте, туристична віза не дає права на отримання статусу студента за кордоном! Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном, Ви можете отримати у посольстві обраної Вами країни, а також у культурному центрі/товаристві посольства.
Якщо Ви їдете працювати за кордон:
• Перевірте, чи має фірма ліцензію на такий вид діяльності як „посередництво в працевлаштуванні за кордоном”, видану Міністерством праці та соціальної політики України, та копію дозволу на працевлаштування громадян України, виданого роботодавцю уповноваженим органом країни працевлаштування, або копію ліцензії на впровадження посередницької діяльності у працевлаштуванні громадян України, виданого уповноваженим органом країни працевлаштування посереднику. Зазначені документи повинні бути засвідчені згідно з законодавством країни їх видачі та легалізовані у консульській установі України (можуть бути також засвідчені у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС України, якщо міжнародними документами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше).
• Перевірити достовірність ліцензії можна, звернувшись до регіональної Державної служби зайнятості (якщо ця фірма регіональна) або Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці та соціальної політики.
• Перебуваючи на фірмі Ви маєте право ознайомитися з такими документами як: - копія свідоцтва про державну реєстрацію; - оригінал ліцензії; - інформація про повне найтування посередника (його адреса, номера телефонів, імена й по батькові керівників (власників); - номери телефонів місцевого органу державної служби зайнятості України, представництва Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва; - нормативно-правові акти, яких повинен дотримуватися посередник при наданні посередницьких послуг в працевлаштуванні українських громадян за кордоном; - витяги з Закону „Про захист прав споживачів” в частині надання послуг; - книга відгуків і пропозицій.
• Поцікавтесь, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.
• Фірма-посередник має надати проект трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем, завірений роботодавцем.
• Згідно законодавства України, фірма яка пропонує посередництво в працевлаштуванні за кордоном, не має права брати передоплату у будь-якій формі за надання послуг до укладання трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.
• У разі, якщо Ви вирішили скористатися послугами фірми посередника, необхідно обов'язково оформити свої відносини у формі письмового договору на надання посередником послуг у працевлаштуванні за кордоном: - номер, дата, місце укладання договору; - назва та адреса посередника, номер видачі ліцензії на посередництво в працевлаштуванні на роботу за кордон; - дані про клієнта (прізвище, ім'я та по батькові, адреса проживання тощо); - визначення предмету договору: які послуги пропонуються при працевлаштуванні на роботу за кордон; - місце підписання трудового договору (контракту) з роботодавцем; - права, обов'язки і відповідальність сторін; - умови зміни, розриву та анулювання договору; - порядок вирішення спірних питань; - визначення форс-мажорних обставин і дії сторін при їх появі; - перелік додаткових платних послуг; - строк дії договору; - реквізити сторін договору;
• У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (в тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне).
• Уникайте використання в контракті фраз типу: „та інші види робіт”, „всі роботи на вимогу роботодавця”. Цей договір складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника.
• Підписання трудового договору (контракту) є обов'язковою умовою легального працевлаштування.
• Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською) у 2 примірниках.
• Погоджуйтесь на сприянні у працевлаштуванні лише на умові оформлення спеціальної робочої візи. Пам'ятайте, службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном.
• Необхідно отримати від посередника документи про кошти сплачені йому за надані послуги.
• Пам'ятайте, наявність копії закордонного паспорту чи копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера значно полегшить процедуру відновлення документів у разі необхідності.
• Зателефонуйте до посольства тієї країни, в яку плануєте їхати працювати, та уточніть, чи відкривається на даний момент робочі візи для громадян України за даною спеціальністю; а також які документи треба надати для відкриття робочої візи, і скільки вона коштуватиме.
Що таке система Au Pair?
Згідно з правилами системи, працювати в якості Au Pair (з фр.- „няня”) може особа у віці від 19 до 24 років, що не має сім'ї і дітей. Система передбачає проживання у сім'ї, допомогу по догляду за дітьми і виконання поточних господарських справ (30 годин на тиждень), а також відвідування мовних курсів. Однак, в обов'язки учасника системи не входить турбота про дітей молодше двох років, оскільки в осіб, які влаштовуються в якості Au Pair, як правило, немає достатнього досвіду по догляду за дітьми такого віку. Учасник системи має право на вихідний раз на тиждень.
Документи, необхідні для участі в системі:
• фотографії на документи (кількість і формат за вимогою);
• декілька фотографій, на яких зображені Ви з Вашою сім'єю, з дітьми про яких Ви піклувалися;
• медична довідка, яка вказує наявність хронічних захворювань;
• рекомендаційні листи, характеристики від роботодавця у якого Ви працювали, в яких повинні бути вказані риси Вашої вдачі, відношення до роботи і життя. Обов'язково треба вказати ім'я і адресу людей, які дали характеристику;
• інформація про наявність досвіду по догляду за дітьми, термін і тип вихідного. Характеристику можуть дати батьки дітей, за якими Ви доглядали. Прохання вказати ім'я та адресу людей, які дали характеристику. Якщо Ви працювали у дитячому садку, додайте характеристику з місця роботи;
• копію вашого останнього шкільного свідоцтва (атестата);
• посвідчення про знання мови країни, в яку Ви їдете.
Права особи, яка їде в якості Au Pair:
• Ви маєте право на власну кімнату;
• Ви маєте право вживати будь-яку їжу, за бажанням;
• Вам повинні надавати кишенькові гроші;
• Ви маєте право на канікули (два або чотири тижні), якщо Ви перебуваєте в країні протягом року;
• Ви маєте можливість поліпшити знання іноземної мови;
• Ви маєте можливість поміняти сім'ю, якщо виникли конфлікти;
• Ви маєте право на страхування здоров'я від нещасних випадків (тільки в Німеччині);
• Ви маєте право на квитки в громадському транспорті (тільки в Німеччині).
Корисна інформація:
• Переконайтесь, що Ваш паспорт дійсний на той термін, який передбачений Вашим контрактом.
• Термін перебування вказаний у Вашій Au Pair-візі.
• Ваш сімейний контракт повинен містити інформацію про медичне страхування, яке діє у Європі. У деяких країнах Ви повинні мати власний медичний страховий поліс.
• Контракт укладається на термін від трьох місяців до одного року.
• Якщо Ви водите машину, потурбуйтеся про міжнародні права водія. Європейські машини, як правило, стандартні у використанні, так що Ви зможете навчитися їх водити.
• Сума Ваших кишенькових грошей буде становити 200 євро на місяць.
• Ви повинні мати певний досвід по догляду за дітьми: робота в таборах, на рятувальних станціях, досвід лідера, вчителя, волонтера і тому подібне. Ви повинні надати рекомендаційні листи, які засвідчують досвід по догляду за дітьми.
• Пам'ятайте, що Ви представляєте свою країну і Ваша поведінка повинна бути гідною. Непомірне вживання алкоголю, ненормативної лексики, яких-небудь наркотичних речовин, є достатніми підставами для негайного звільнення Вас від обов'язків системи Au Pair.
Поради, які будуть корисними перед поїздкою за кордон:
• Нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас.
• Якщо Ви збираєтесь працювати чи навчатись за кордоном, Вам необхідно підписати контракт. Контракт повинен бути написаний зрозумілою Вам мовою, а також містити інформацію про умови (оплата, вихідні дні, робота у святкові дні, медичне страхування), місце та час Вашої майбутньої праці чи навчання.
• Залиште вдома детальну інформацію про своє майбутнє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту. Ми б також рекомендували залишити своє фото та адреси Ваших іноземних друзів. • Дізнайтесь номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном та візьміть їх з собою. Якщо Ви опинились у скрутній ситуації або Вам хтось загрожує, звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть Вам. Якщо у країні Вашого перебування немає посольства України – телефонуйте у посольство України в сусідній державі.
• У зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, котрі надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Звертайтесь до них у разі необхідності.
• Термін перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить Ваш наступний виїзд за кордон. Дотримуйтесь правил візового режиму!
• Пам'ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном. Куди, в які організації можна звернутися у разі небезпеки: загрозі власному життю, свободі?
• Перш за все зателефонувати до посольства України або консульського представництва. Якщо у країні перебування немає посольства України – телефонувати у посольство України в сусідній державі.
• Також можна звернутися до неурядових організацій та служб, які надають допомогу жінкам, що потрапили в біду. Їх послуги, наприклад, тимчасовий притулок, допомога в поверненні додому, юридична підтримка та соціальний супровід. Ми маємо телефонну базу і можемо запропонувати Вам телефони посольств, консульств та неурядових організацій.
На „гарячій лінії” Центру „Ла Страда - Україна” можна також отримати корисні номери:
? дипломатичних представництв іноземних держав на території України
? дипломатичних представництв України на території іноземних держав
? міжнародних та неурядових організацій України та за кордоном
? управлінь, відділів боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми в областях
? Консульського відділу МЗС
? Центру захисту українських громадян за кордоном при МЗС
? обласних відділів дільничних інспекторів Які додаткові можливості пропонує Національна „гаряча лінія” з питань запобігання торгівлі людьми? Щосуботи з 10 до 14 години на Національній „гарячій лінії” з питань запобігання торгівлі людьми консультують експерти, які перевіряють фірми, що є посередниками при працевлаштуванні за кордоном та працюють на території України. Спеціалісти Державного центру зайнятості можуть перевірити дійсність ліцензії фірми та повідомити чи надходили на дану фірму скарги.
Як не втомлюватись від онлайн-спілкування
Наразі ми всі опинилися в ситуації, коли нашими найкращими друзями стали
комп’ютери, телефони, планшети. 
Це
викликає велику напругу, швидку втомлюваність та зниження гормонів радості. Ми
позбавлені великої кількості стимулів та вражень.
Тож як покращити свій стан та пристосуватись до умов?
Відпочивайте від
екранів. Не використовуйте гаджети у вільний час (новини нікуди зникнуть, а ви
перепочините). Заведіть будильник на кожні 30-40 хвилин роботи і відходьте
подалі від моніторів.
Робіть перерви. Це потрібно робити ще
частіше, ніж раніше. Давайте можливість вашим очам побачити щось інше окрім
мерехтіння екрану. Нехай ваші ноги трохи побудуть у вертикальному положенні або
спина відчує всю м’якість килимового покриття 
Прогуляйтеся
по коридору, завітайте на балкон, визирніть у вікно…
Робіть фізичні вправи. Поки триває ваша
перерва – зробіть кілька фізичних рухів. Це піде на користь і вашому настрою, і
тілу.
Обіймайтеся! Це не тільки гарна
фізична вправа (особливо якщо ви впіймали власного кота, а він пручається), а і
чудовий засіб поліпшення настрою. Пам’ятаєте про 8 обіймів на день?! Збільшить
їх до 12 і ви відчуєте неабиякий приплив сил.
Краса поряд. Поставте гарну квітку
на робочий стіл, повісте картину навпроти очей, прикрасьте своє робоче місце
красивими речами. І нехай квітка – це герань з підвіконня, картина – дитячий
малюнок або сімейне фото… Головне, щоб ви отримували від цього задоволення!
7 порад як справлятися з тривожністю
Кожен із нас у своєму житті так чи інакше стикається з відчуттям тривоги.Ще з дитинства ми відчуваємо певний дискомфорт перед невідомим, тим, чого боїмося, та тим, на що не можемо вплинути.
Втім для когось це відчуття короткострокове, швидкоплинне і не надто виражене, а для когось це відчуття, яке дуже заважає нормальному життю.Інколи почуття тривоги буває настільки сильним, що у людини повністю блокується здатність радіти, мріяти, відчувати впевненість, спокій, гармонію і заважає щось робити.Неможливо уникнути тривожності, але є способи, які допомагають значно знизити її рівень:
Кожен із нас у своєму житті так чи інакше стикається з відчуттям тривоги.
Ще з дитинства ми відчуваємо певний дискомфорт перед невідомим, тим, чого боїмося, та тим, на що не можемо вплинути.
Втім для когось це відчуття короткострокове, швидкоплинне і не надто виражене, а для когось це відчуття, яке дуже заважає нормальному життю.
Втім для когось це відчуття короткострокове, швидкоплинне і не надто виражене, а для когось це відчуття, яке дуже заважає нормальному життю.
Інколи почуття тривоги буває настільки сильним, що у людини повністю блокується здатність радіти, мріяти, відчувати впевненість, спокій, гармонію і заважає щось робити.
Неможливо уникнути тривожності, але є способи, які допомагають значно знизити її рівень:
1. Частіше рухайтеся
Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя сильніше відчувають на собі тривогу і стрес. Вчені стверджують, що справа тут не у відсутності фізичного навантаження, а у тривалому періоді, який людина проводить в нерухомому стані, зокрема коли проводить більше шести годин за робочим столом. Тож варто зосередитися на частоті рухів, а не на їх інтенсивності.
Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя сильніше відчувають на собі тривогу і стрес. Вчені стверджують, що справа тут не у відсутності фізичного навантаження, а у тривалому періоді, який людина проводить в нерухомому стані, зокрема коли проводить більше шести годин за робочим столом. Тож варто зосередитися на частоті рухів, а не на їх інтенсивності.
2. Проговоріть свої тривоги
Коли тривожні думки беруть верх, перерахуйте їх. Потім спробуйте згадати ситуацію, коли у вас з’явились думки і почуття, які тепер не залишають вас. Назвіть найсильнішу емоцію. Висловіть її якнайяскравіше, посиливши голосом, жестами, рухами тіла. Вправу треба робити в такому місці, де вам ніхто не заважатиме.Ідея полягає в тому, щоб виплеснути до цього непроявлені почуття та емоції, таким чином позбавивши себе думок, які викликають дискомфорт.
Коли тривожні думки беруть верх, перерахуйте їх. Потім спробуйте згадати ситуацію, коли у вас з’явились думки і почуття, які тепер не залишають вас. Назвіть найсильнішу емоцію. Висловіть її якнайяскравіше, посиливши голосом, жестами, рухами тіла. Вправу треба робити в такому місці, де вам ніхто не заважатиме.
Ідея полягає в тому, щоб виплеснути до цього непроявлені почуття та емоції, таким чином позбавивши себе думок, які викликають дискомфорт.
3. Пишіть те, що думаєте
Візьміть блокнот, або листочок паперу і пишіть усе, що приходить на думку. Не підбирайте слів, не звертайте увагу на правильність написання, не виправляйте себе. Це дасть вихід вашим переживанням та сумнівам і дозволить поглянути на ситуацію під іншим кутом.
Візьміть блокнот, або листочок паперу і пишіть усе, що приходить на думку. Не підбирайте слів, не звертайте увагу на правильність написання, не виправляйте себе. Це дасть вихід вашим переживанням та сумнівам і дозволить поглянути на ситуацію під іншим кутом.
4. Слухайте музику
Не важливо яку, голове – ту, яка вам подобається. Улюблена музика сприяє зниженню частоти серцебиття і дихання, артеріального тиску, м’язової напруги і поглинання кисню, що призводить до зменшення тривоги і стресу.
Не важливо яку, голове – ту, яка вам подобається. Улюблена музика сприяє зниженню частоти серцебиття і дихання, артеріального тиску, м’язової напруги і поглинання кисню, що призводить до зменшення тривоги і стресу.
5. Культивуйте позитивні емоції
Перш за все потрібно навчитися смакувати задоволення. Відведіть собі час, щоб у повній мірі відчути радість від досягення бажаного, відчути задоволення від зробленого вибору. Також варто припинити увесь час вимагати від себе більшого, зробити своє життя простішим і займатися головним. Найкращий спосіб відчути радість – займатися тим, чим захоплюєтеся, тим, що наповнює ваше життя сенсом.
Перш за все потрібно навчитися смакувати задоволення. Відведіть собі час, щоб у повній мірі відчути радість від досягення бажаного, відчути задоволення від зробленого вибору. Також варто припинити увесь час вимагати від себе більшого, зробити своє життя простішим і займатися головним. Найкращий спосіб відчути радість – займатися тим, чим захоплюєтеся, тим, що наповнює ваше життя сенсом.
6. Зміцнюйте віру в себе і свої сили
Щораз впевнюючись у власній компетентності та вмінні долати труднощі, ми захищуємо себе від тривожності. Джерелом впевненості може послугувати ваш власний досвід, спогади про ваші успіхи і пов’язане із ними задоволення. Також нагадуйте собі про людей, якими ви захоплюєтеся, чий успіх вас мотивує.
Щораз впевнюючись у власній компетентності та вмінні долати труднощі, ми захищуємо себе від тривожності. Джерелом впевненості може послугувати ваш власний досвід, спогади про ваші успіхи і пов’язане із ними задоволення. Також нагадуйте собі про людей, якими ви захоплюєтеся, чий успіх вас мотивує.
7. Медитуйте
Медитуючи, займаючись йогою, дихальними практиками, ми створюємо свій внутрішній простір, котрий дозволяє нам відсторонитися від ситуації, заспокоїтися, віднайти баланс.
Також дуже допомагають заняття рукоділлям: в’язання, вишивання, малювання, тощо.Бажаю Вам бути в гармонії із собою і відчувати задоволення від життя!
ТИ ПОТРАПИВ У ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ. ЩО РОБИТИ? (ПОВЕДІНКА У НАТОВПІ)
Медитуючи, займаючись йогою, дихальними практиками, ми створюємо свій внутрішній простір, котрий дозволяє нам відсторонитися від ситуації, заспокоїтися, віднайти баланс.
Також дуже допомагають заняття рукоділлям: в’язання, вишивання, малювання, тощо.
Бажаю Вам бути в гармонії із собою і відчувати задоволення від життя!
ТИ ПОТРАПИВ У ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ.
Поради психолога
ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ ЗНО - ПСИХОЛОГІЧНІ ПОРАДИ Задовго до ЗНО- Спочатку підготуй місце для занять. Забери зі столі усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо;
- Можна доповнити інтер’єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність. НЕ потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо. Також цікаво зауважити, що за твердженням вчених запах лимону у вашій кімнаті підвищує розумову працездатність на 20%.
- Склади план своєї роботи. Перед тим визнач - Хто ти є ? - сова чи жайворонок. Склади план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: « Я займаюся чи готуюсь» , а « Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;
- Починай із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишай на після обіду
- Змінюй заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв. Не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час.
- Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром.
- Не потрібно заучувати напам’ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай.
- Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повиннно бути коротшим попереднього.
- Займайся самопереконанням, При всій свій простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д. , я напишу добре тестування».
День перед здачею ЗНО.Багато хто вважає, що щоб повністю підготуватися до іспитів бракує одного дня. Ценеправильно. Вже після обіду важливо припинити готуватися, здійснити прогулянку на
свіжому повітрі, прийняти душ, підготувати одяг, документи, інші необхідні речі.
У день ЗНО- Будь сконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
- Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь , двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
- Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.
- Пропускай! Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
- Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.
- Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забуть про попереднє.
- Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.
- Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.
- Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
- Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.
Як говорити про свої почуття?
ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ ЗНО - ПСИХОЛОГІЧНІ ПОРАДИ
Задовго до ЗНО
- Спочатку підготуй місце для занять. Забери зі столі усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо;
- Можна доповнити інтер’єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність. НЕ потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо. Також цікаво зауважити, що за твердженням вчених запах лимону у вашій кімнаті підвищує розумову працездатність на 20%.
- Склади план своєї роботи. Перед тим визнач - Хто ти є ? - сова чи жайворонок. Склади план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: « Я займаюся чи готуюсь» , а « Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;
- Починай із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишай на після обіду
- Змінюй заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв. Не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час.
- Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром.
- Не потрібно заучувати напам’ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай.
- Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повиннно бути коротшим попереднього.
- Займайся самопереконанням, При всій свій простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д. , я напишу добре тестування».
День перед здачею ЗНО.
Багато хто вважає, що щоб повністю підготуватися до іспитів бракує одного дня. Це
неправильно. Вже після обіду важливо припинити готуватися, здійснити прогулянку насвіжому повітрі, прийняти душ, підготувати одяг, документи, інші необхідні речі.
У день ЗНО
- Будь сконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
- Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь , двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
- Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.
- Пропускай! Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
- Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.
- Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забуть про попереднє.
- Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.
- Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.
- Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
- Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1317616598434332&id=412526598943341
Як підліткам упоратися зі стресом
Дослідження свідчать, що сучасні підлітки відчувають більший стрес, аніж дорослі. І цей факт тривожить батьків. Підлітковий стрес – поширене явище, якому потрібно навчитися давати раду. Незважаючи на те, що підлітки мають чимало причин для стресу, із ним можна впоратися. Виявивши достатньо терпіння, батьки спроможні допомогти дитині навчитися долати стрес.
Що таке підлітковий стрес
Уявіть собі таку ситуацію. Ваша дитина має скласти відповідальний іспит. На підготовку відведено тиждень. Упродовж цього часу і дитина, і, ви відчуватимете занепокоєння, дратівливість, злість тощо. Перед іспитом підлітка може охопити сильне хвилювання. Він так боятиметься поганої оцінки, що хотітиме втекти, аби не складати цей іспит. Це і є стрес.
Стрес – це реакція організму на складні або загрозливі ситуації. Ви відчуваєте стрес, стикаючись із несприятливими обставинами. Стрес активізує в організмі механізм «бий або біжи».
Реакція «бий або біжи» у підлітків
Віч-на-віч із передбачуваною або реальною загрозою людина відчуває сильний стрес, і в неї спрацьовує автоматична реакція, що називається «бий або біжи». Ця реакція досить важлива: організм готується боротися з джерелом небезпеки або втікати від неї.
Коли активізується цей механізм, нейрони з мигдалеподібного тіла мозку посилають сигнали в гіпоталамус, який виконує в мозку роль сполучного центру. Гіпоталамус посилає сигнал у наднирники й активізує симпатичну нервову систему.
Наднирники виділяють у кров адреналін, що викликає підвищення рівня цукру в крові і приплив енергії у всіх частинах тіла. Як наслідок, у людини частішає пульс, розширюються зіниці, а шкіра червоніє або блідне. У такому стані організм людини перебуває 20–60 хвилин, а потім знов набуває нормального розслабленого стану.
Така реакція властива і дорослим, і підліткам. Вона є нормальною, якщо організм не перебуває в описаному стані дуже довго. У невеликих дозах така реакція корисна. Саме вона допомагає нам ухилитися від м'яча, який летить у нас, або вчасно відскочити, коли назустріч їде автомобіль.
Симптоми підліткового стресу
Стрес може мати різні фізичні й емоційні прояви. У деяких людей він виявляється і в поведінці. Розгляньмо симптоми стресу.
1. Емоційні симптоми
Люди, схильні до стресу, можуть виглядати пригніченими й нещасними. Підлітки в стані стресу можуть здаватися схвильованими, роздратованими або відчуженими. Їх легко розлютити, їх вражають прості речі. У важких ситуаціях підлітки нерідко почуваються безпорадними. Якщо ваш підліток безпідставно сперечається з вами – імовірно, він перебуває в стресовому стані.
2. Фізичні симптоми
Фізичні симптоми стресу включають утому, виснаження, головний біль, нудоту, запаморочення, прискорене серцебиття та втрату апетиту. Підліток може збайдужіти до занять спортом та інших фізичних навантажень. Деякі підлітки втрачають або, навпаки, набирають вагу.
3. Зміни в поведінці
Підлітки, які відчувають стрес, можуть здаватися неспокійними, виявляти ознаки нервозності: кусають нігті, неспокійно ходять, метушаться тощо. Відсторонення від родини й друзів, примхливість, дратівливість, недбалість дій і байдужість до улюблених занять також можуть вказувати на стрес.
4. Когнітивні симптоми
Стрес у підлітків впливає на їх когнітивні здібності, наприклад, пам'ять. Ви думаєте, що ваш підліток несерйозно ставиться до своїх справ, але, можливо, він перебуває під владою стресу. Інші когнітивні симптоми включають ірраціональне мислення, нездатність зосередитися на тій чи іншій діяльності тощо.
Вам може здатися неймовірним твердження, що стрес корисний (але лише тоді, коли мотивує людину працювати краще). Зі стресом легко впоратися, якщо знати його причину.
11 причин підліткового стресу
Найчастіше стрес спричиняють звичайні речі. Якщо дитина охоплена стресом, такий стан може бути викликаний однією або декількома причинами.
1. Стрес, пов'язаний із навчанням
Навчання – одна з найпоширеніших причин стресу підлітків старшого шкільного віку. Підлітків часто хвилюють якість виконання домашніх завдань, підготовка до іспитів і вступ у заклад вищої освіти. Помірний стрес корисний, якщо мотивує підлітка вчитися краще. Але якщо він негативно впливає на когнітивні здібності та здоров'я дитини, варто вжити заходів.
2. Фізичний стрес
Фізичні зміни також можуть бути причиною підліткового стресу. Підлітки переживають емоційні та фізичні зміни, які їх дезорієнтують. Нерозуміння підлітком того, що відбувається з його тілом у період статевого дозрівання, може призвести до стресу. Крім того, надмірне фізичне навантаження нерідко спричиняє в підлітка втому та психічну напругу.
3. Соціальний стрес
Соціальне життя має велике значення для підлітків. Вони потребують визнання однолітків і для цього ходять на вечірки, гуляють із друзями. Для підлітка більше важать друзі, ніж родина.
Тиск із боку однолітків викликає в підлітків стрес і змушує їх вживати алкоголь, цигарки й наркотики. Підліток ніби повинен приховувати своє справжнє «я», прикидатися іншою людиною. І це веде до появи стресу. Підлітки створюють для себе прийнятний соціальний імідж, намагаючись під тиском однолітків дотриматися його. Це непросто, а тому підлітки в описаних обставинах досить часто переживають стрес.
Крім того, конфлікти з друзями, знущання однолітків і романтичні взаємини також нерідко є причинами стресового стану у підлітків.
4. Стрес через проблеми в сім'ї
Усе, що відбувається в родині, впливає на підлітка. Високі очікування батьків, розбіжності між ними, хвороба члена родини або напружені взаємини з братами чи сестрами – усі ці чинники впливають на дитину.
Конфлікти й розбіжності між братами й сестрами – цілком нормальне явище в родині, але, переростаючи в справжню війну, стають причиною стресу у всіх учасників протистояння. Підлітки нерідко ревнують і ненавидять своїх молодших братів або сестер, котрим дістається більше батьківської уваги. Намагайтеся не ставати на жодну сторону в таких суперечках, аби запобігти їм надалі.
5. Фінансовий стрес
Гроші турбують не тільки дорослих. Підлітки також переймаються ними, тому що не в змозі контролювати власне фінансове становище. Дослідження свідчать, що підлітки із малозабезпечених сімей часто схильні до стресу, пов'язаного з бідністю, і згодом стають тривожними підлітками й дорослими.
Якщо ваша сім'я переживає фінансові труднощі, це може спричинити стрес у вашого підлітка. Хвилюватися про фінансове становище сім'ї – це нормально для дитини, але не обтяжуйте її великою кількістю подробиць.
6. Травматичні події
Нещасні випадки, хвороби, смерть близької людини, фізичне або емоційне насильство – усе це може спричинити серйозні наслідки для підлітка. Смерть близької людини може викликати в нього відчуття втрати й страху втратити всіх, хто є у його житті. Для підлітків травматичною подією є і розрив романтичних стосунків. Якщо в житті підлітка відбулися такі події, батькам варто бути уважними до його емоційного стану й поведінки.
7. Стрімкі зміни в житті
Підліткам важко приймати зміни в житті так швидко й легко, як дорослим. Стрімкі зміни, наприклад, перехід в іншу школу, переїзд у нове місто, поява нового члена сім'ї (наприклад, вітчима, зведених братів або сестер) здатні викликати в підлітка дискомфорт. Якщо при цьому він не знає, як дати раду змінам або виправдати очікування батьків чи вчителів, його життя сповнюється напругою.
8. Романтичні стосунки
Старшокласники часто переживають через те, що у всіх друзів є хлопці й дівчата, а в них – ні. Ті чи інші очікування від хлопця чи дівчини, брак їхньої уваги (або, навпаки, її надлишок), заплутані почуття тощо нерідко стають причиною стресу у підлітків.
9. Низька самооцінка
Фізичні та емоційні зміни, що їх переживають підлітки, змушують їх сумніватися в собі. Це веде до формування в них низької самооцінки. Також причиною низької самооцінки й невпевненості може бути ставлення батьків до підлітка.
10. Нездорова конкуренція
Конкуренція з однолітками – поширене явище з-поміж підлітків. Старші дівчата та юнаки, як правило, виявляють здорову конкуренцію в навчанні, спорті та інших сферах. Конкуренція корисна, поки мотивує підлітка вдосконалюватися. Але якщо вона викликає негативні почуття, наприклад, ревнощі або образу, то лише посилює стрес.
11. Нерозвинені навички тайм-менеджменту
Підлітки часто скаржаться, що їм бракує часу на все: сніданок, уроки, виконання домашніх обов'язків. Нерозвиненість навичок тайм-менеджменту є ще однією причиною стресу в підлітків. Їх часто відволікають електронні ґаджети, які забирають більшу частину їхнього часу. Перш ніж підлітки це усвідомлять, у них залишається обмаль часу на виконання необхідних справ. У результаті підлітки потерпають від стресу.
7 способів упоратися зі стресом
Не варто зосереджувати увагу підлітка на тому, що він перебуває в стресовому стані, натомість варто допомогти йому здолати стрес. Зокрема, за допомогою наведених нижче способів.
1. Сон
Підлітки зайняті навчанням, домашніми обов'язками й хобі. Тому в них залишається мало часу на сон. Як правило, підлітки лягають спати пізно вночі і прокидаються досить рано. Щоб усунути стрес, їм необхідно розслабитися. Коли розслаблене тіло, психіка також розслабляється й відновлюється. Повноцінний нічний сон допоможе підлітку краще впоратися зі стресом. Також корисний нетривалий сон упродовж дня.
2. Фізична активність
Це один із кращих способів позбутися стресу. Чи не найліпший спосіб упоратися зі стресом – це пробіжка. Також корисно вирушити на прогулянку або сходити в тренажерний зал. Після цього підліток почуватиметься краще. Заохочуйте його займатися спортом або просто бути фізично активним. Це допоможе йому зберегти здоров'я й ефективно долати прояви стресу.
3. Здорове харчування
Здорове харчування – запорука усунення накопиченої в організмі напруги. Збалансоване харчування, що включає велику кількість овочів, фруктів, молочних продуктів, білків, збереже здоров'я дитини. Перебуваючи в стресовому стані, підліток, як правило, їсть нездорову їжу (фаст-фуд, морозиво тощо). Замініть такий раціон здоровими стравами.
4. Підтримка батьків
Спілкування з підлітком може бути для батьків непростою справою. У стані стресу спілкуватися з ним стає дещо важче. У таких ситуаціях марно гніватися на дитину або карати її. Якщо ви прагнете, аби підліток краще давав раду стресу, маєте бути поруч і підтримувати його, а не погіршувати ситуацію.
5. Зосередьтеся на позитивних моментах
Відчуваючи стрес, ми загострюємо свою увагу на тому, що йде не так. Ми переймаємося тим, чого нам бракує і що нам не вдається. Стрес може посилитися, коли в підлітка розвивається негативний спосіб мислення. Підліткам нелегко знаходити в житті позитив, але ви можете допомогти їм у цьому. Нагадуйте підлітку про його сильні сторони і показуйте шляхи їх використання для вирішення життєвих проблем.
6. Розмовляйте з підлітком
Заохочуйте підлітка говорити про те, що його хвилює. Спілкування – один із найбільш ефективних засобів усунення стресу. Спільне обговорення проблеми допоможе вам із дитиною швидше знайти її вирішення. Для вас головне – вислухати підлітка й вирішити, що ви можете зробити, аби допомогти йому.
7. Дозвольте підлітку робити те, від чого він почувається щасливим
Те, що робить людину щасливою, не може викликати в неї стрес. Дозвольте підлітку робити те, що йому подобається. Наприклад, щось просте: слухати музику, грати в комп'ютерні ігри або переглядати фільми.
Заняття, які допоможуть підлітку впоратися зі стресом
1. Дихальні вправи. Глибоке дихання розслабляє тіло і психіку людини. Дихальні вправи – засіб повернути душевну рівновагу й розслабитися.
2. Медитації. Це мистецтво зосереджуватися на теперішньому моменті. Коли вас переповнюють думки й емоції, зробіть глибокий вдих і прислухайтеся до себе. Намагайтеся геть нічого не думати, натомість просто зосередьтеся на своїх відчуттях. Ви також можете медитувати, зосереджуючись на своєму диханні, відчутті тіла або навколишніх звуках. Це просте заняття дасть вам змогу відпустити ваші думки й розслабити розум.
3. Візуалізація. Зорові образи – це потужний інструмент, який можна використовувати, щоб позбутися негативного мислення. Сядьте в тихому місці, закрийте очі, прислухайтеся до навколишніх звуків, максимально зосередьтесь. Уявіть ідеальну ситуацію на цей момент. Подумайте, як би ви при цьому почувалися, що б сказали. Утримайте такий образ в уяві на декілька хвилин. Щойно відкриєте очі – матимете новий погляд на ситуацію.
4. Відвертість на відвертість. Якщо ви й ваші друзі відчуваєте стрес, апробуйте цей спосіб. Відверта розмова допоможе вам із другом поділитися своїми переживаннями й думками, а також структурувати їх. Це заняття також незамінне, аби навчитися прислухатися до інших.
5. «Мовчання». У цю гру грає декілька людей. Візьміть легкий м'ячик, який можна кинути, не докладаючи зусиль. Кидаючи або приймаючи м'яч, ви маєте мовчати. Учасник, котрий вимовляє звук або слово, вибуває. Така гра змушує дитину зосередитися на тому, щоб зловити м'яч, і не думати про те, що її турбує.
6. «Замри». Ця гра, у яку можуть грати декілька людей, добре допомагає побороти стрес. Учасники мають танцювати під музику, а після її завершення завмерти.
Щоб здолати стрес, підліткам доцільно вести щоденник своїх стресів. Цей спосіб є досить ефективним.
Підлітковий стрес: статистика і факти
Чи знаєте ви, що понад 25 % підлітків відчувають стрес упродовж навчального року?
- 59 % підлітків стверджують, що відчувають стрес, бо не вміють керувати своїм часом;
- 40 % підлітків стверджують, що в стані стресу відчувають роздратування або злість;
- 35 % підлітків через стрес не можуть спати вночі, а 23 % втрачають апетит;
- у багатьох підлітків стрес призводить до фізичних змін: 36 % мають перевтому, 32 % – головний біль, а 21 % – розлади шлунка або кишківника;
- 68 % дівчаток і 55 % хлопчиків підпадають під дію стресу через свою зовнішність;
- підлітки долають стрес за допомогою комп'ютерних ігор (48 %) і перегляду Інтернет-сайтів (43 %);
- щоб упоратися зі стресом, 28 % підлітків займаються спортом, а 37 % виконують фізичні вправи.
Пам'ятайте, що цілком уникнути стресу неможливо. Натомість можна навчитися ним управляти, щоб він не мав негативного впливу на ваше життя. Чим раніше ваш підліток навчиться давати раду стресу, тим краще він робитиме це в дорослому житті.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Сайти соціальних мереж та Інтернте-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо Ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування. Хто може бачити її фотографії? Хто може надсилати повідомлення? Дитина також має обміркувати можливість використання якосогось іншого зображення, ніж свого власного, у якості "зображення профілю", тобто того, яке може побачити будь-який користувач.
Навчіть вашу дитину цих сучасних правил і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і вреальному.
25 СПОСОБІВ КОНТРОЛЮВАТИ ЗЛІСТЬ
1. ПОРАХУЙТЕ ВІД ЧИ ДО 10
Не помагає? Почніть рахувати від 100 до 1. Під час цього процесу пульс сповільниться, і злість, ймовірно, затухне.
2. ДИХАЙТЕ
Коли ви злішаєте, ваше дихання пришвидшується.
Саме тому слід робити повільні, глибокі вдихи-видихи: вдих через ніс, видих через рот.
Сконцентруйтесь на глибокому диханні, має полегшати.
3. ВИЙДІТЬ НА ПРОГУЛЯНКУ ЧИ ЗАЙМІТЬСЯ СПОРТОМ
Вправи допомагають заспокоїти нерви і зменшити злість, це доведено.
Вийдіть на прогулянку, покатайтесь на велосипеді, та що завгодно.
Це корисно і мозку, і тілу.
4. РОЗСЛАБТЕ М'ЯЗИ
Видання радить прогресивну м’язову релаксацію.
Суть у тому, щоб почергово напружувати, а потім розслабляти певні групи м’язів: шию, живіт, спину, плечі, губи, очі тощо. Інструкція тут.
5. ПОВТОРІТЬ МАНТРУ
Знайдіть слово чи фразу, що допомагає вам заспокоїтись та змістити свою увагу на щось інше.
Повторюйте це знову і знову, коли ви засмучені. Хочете вголос, хочете - про себе.
Це може бути "Розслабся", "Все буде добре", підійде будь-що.
6. ЗРОБІТЬ РОЗТЯЖКУ
Повороти шиї та плечей - хороші приклади легких рухів, які можуть вам допомогти контролювати тіло та приборкати емоції.
7. МЕНТАЛЬНА ВТЕЧА
Підіть у тиху кімнату, заплющіть очі, і уявіть себе в місці, де ви розслабляєтеся.
Сконцентруйтесь на деталях бажаної сцени. Там є вода? Якого вона кольору та відтінку? Є гори? Які вони? Наскільки високі? Які там дерева і квіти?
Співають птахи? Які? Практикування цієї техніки допоможе знайти спокій.
8. МУЗИКА
Дозвольте музиці вгамувати ваші негативні емоції.
Увімкніть улюблену музику (уникайте heavy metal), і відженіть злість співом, мугиканням чи навіть танцями!
9. ПРИПИНІТЬ РОЗМОВИ
Коли у вас аж пара йде з вух, легко втратити контроль і наговорити купу неприємних речей, які ви б ніколи не сказали в стані спокою.
Уявіть, що ваші губи склеєні намертво. Припиніть розмови, це дасть вам можливість зібратися з думками.
10. ЗРОБІТЬ ПАУЗУ
Сядьте подалі від інших. У цей час тиші ви можете обдумати події та повернути свій емоційний стан до нейтрального.
Ви можете навіть усвідомити, що цей час на самоті такий помічний, що захочете робити собі такі паузи частіше, щодня.
11. ДІЙТЕ
Використовуйте свою енергію, яка кипить через злість.
Підпишіть петицію. Напишіть скаргу чи звернення до місцевої влади.
Зробіть щось хороше комусь іншому.
Спрямуйте енергію у щось хороше та продуктивне.
12. ЗАПИШІТЬ ЦЕ У СВІЙ ЩОДЕННИК
Те, чого ви не можете сказати, можливо, ви зможете написати.
Коротко запишіть свої почуття і те, як хочете на них відповісти і що зробити.
Обробляючи інформацію через записування, ви можете допомогти собі заспокоїтися та переоцінити події, які призвели до таких почуттів.
13. ЗНАЙДІТЬ НАЙШВИДШЕ, ХАЙ І ТИМЧАСОВЕ, РІШЕННЯ
Ви можете злитись, що дитина знову пішла до друга, залишивши в кімнаті бардак.
Зачиніть двері. Ви можете тимчасово втамувати свою злість, сховавши подразник від своїх очей.
Шукайте подібні рішення у критичних ситуаціях, щоб прийти до тями.
14. ПОВТОРЮЙТЕ ВАШУ ВІДПОВІДЬ
Попередити вибух гніву може повторення того, що ви збираєтеся сказати чи як вирішити проблему у майбутньому.
Цей час дасть вам можливість програти у голові різні можливі рішення.
15. НАМАЛЮЙТЕ СТОП-ЗНАК
Універсальний символ "Стоп" може допомогти вам заспокоїтися.
Це швидкий спосіб допомогти вам візуалізувати потребу зупинити себе і свої дії.
16. ЗМІНІТЬ СВОЮ РУТИНУ
Наприклад, якщо ваша поїздка на роботу бісить на виснажує, змініть маршрут! Чи час, коли їдете на роботу.
Знайдіть нову опцію.
17. ПОГОВОРІТЬ З ДРУГОМ
Не варіться в подіях, які вас розізлили.
Допоможіть собі обробити те, що трапилось, розмовляючи з другом, якому ви довіряєте, і який вміє вас підтримати.
Це дозволить побачити нову перспективу.
18. СМІЙТЕСЯ
Долайте гнів, шукаючи способу посміятися. Це може бути гра з дітьми, перегляд смішних мемів чи відео тощо.
19. ПРАКТИКУЙТЕ ВДЯЧНІСТЬ
Сфокусуйтесь на хорошому хоч на трішки.
Усвідомте, як багато речей є у вашому житті. Це допоможе нейтралізувати злість і обдумати ситуацію з іншого ракурсу.
20. ВСТАНОВІТЬ ТАЙМЕР
Коли ми злі, можемо "наляпати" багато дурниць.
Тому поставте таймер, дайте собі час перед тим, як відповісти.
Час зробить вас спокійнішим та свідомішим.
21. НАПИШІТЬ ЛИСТА
Напишіть листа людині, яка розізлила вас.
Але не відправляйте. Видаліть чи порвіть його.
Часто висловити емоції у конкретній формі - саме те, що вам треба, навіть якщо вам це неочевидно.
22. УЯВІТЬ,ЩО ПРОБАЧАЄТЕ, ТИХ НА КОГО ЗЛІ
Знайдіть у собі сміливість пробачати комусь, хто образив вас.
Так, для цього потрібні сили. Якщо зможете хоча б трохи це зробити, відчуєте, як злість стихає.
23. ПРАКТИКУЙТЕ ЕМПАТІЮ
Спробуйте "прогулятися у чужому взутті", і побачити ситуацію з їхньої перспективи.
Коли ви розповідаєте історію чи обдумуєте події з протилежної точки зору, можете отримати користь з нового розуміння ситуації та стати менш злим.
24. ВИСЛОВЛЮЙТЕ СВОЮ ЛЮТЬ
Сказати про свої почуття - нормально, поки ви адекватно спілкуєтеся.
Попросіть друга, якому довіряєте, допомогти вам спокійно відповідати.
Спалахи люті не вирішують проблем, але зрілий діалог може знизити рівень стресу та злості.
А так може попередити проблеми у майбутньому.
25. ЗНАЙДІТЬ КРЕАТИВНИЙ КАНАЛ
Оберніть злість у роботу над чимось матеріальним.
Подумайте про те, щоб щось пофарбувати, попрацювати в саду чи на городі, чи напишіть поезію, коли ви засмучені.
Емоції є сильними музами для креативних людей. Використовуйте свою креативність для вгамування злості.
Джерело : https://life.pravda.com.ua/society/2019/04/17/236578/
Дослідження свідчать, що сучасні підлітки відчувають більший стрес, аніж дорослі. І цей факт тривожить батьків. Підлітковий стрес – поширене явище, якому потрібно навчитися давати раду. Незважаючи на те, що підлітки мають чимало причин для стресу, із ним можна впоратися. Виявивши достатньо терпіння, батьки спроможні допомогти дитині навчитися долати стрес.
Що таке підлітковий стрес
Уявіть собі таку ситуацію. Ваша дитина має скласти відповідальний іспит. На підготовку відведено тиждень. Упродовж цього часу і дитина, і, ви відчуватимете занепокоєння, дратівливість, злість тощо. Перед іспитом підлітка може охопити сильне хвилювання. Він так боятиметься поганої оцінки, що хотітиме втекти, аби не складати цей іспит. Це і є стрес.
Стрес – це реакція організму на складні або загрозливі ситуації. Ви відчуваєте стрес, стикаючись із несприятливими обставинами. Стрес активізує в організмі механізм «бий або біжи».
Реакція «бий або біжи» у підлітків
Віч-на-віч із передбачуваною або реальною загрозою людина відчуває сильний стрес, і в неї спрацьовує автоматична реакція, що називається «бий або біжи». Ця реакція досить важлива: організм готується боротися з джерелом небезпеки або втікати від неї.
Коли активізується цей механізм, нейрони з мигдалеподібного тіла мозку посилають сигнали в гіпоталамус, який виконує в мозку роль сполучного центру. Гіпоталамус посилає сигнал у наднирники й активізує симпатичну нервову систему.
Наднирники виділяють у кров адреналін, що викликає підвищення рівня цукру в крові і приплив енергії у всіх частинах тіла. Як наслідок, у людини частішає пульс, розширюються зіниці, а шкіра червоніє або блідне. У такому стані організм людини перебуває 20–60 хвилин, а потім знов набуває нормального розслабленого стану.
Така реакція властива і дорослим, і підліткам. Вона є нормальною, якщо організм не перебуває в описаному стані дуже довго. У невеликих дозах така реакція корисна. Саме вона допомагає нам ухилитися від м'яча, який летить у нас, або вчасно відскочити, коли назустріч їде автомобіль.
Симптоми підліткового стресу
Стрес може мати різні фізичні й емоційні прояви. У деяких людей він виявляється і в поведінці. Розгляньмо симптоми стресу.
1. Емоційні симптоми
Люди, схильні до стресу, можуть виглядати пригніченими й нещасними. Підлітки в стані стресу можуть здаватися схвильованими, роздратованими або відчуженими. Їх легко розлютити, їх вражають прості речі. У важких ситуаціях підлітки нерідко почуваються безпорадними. Якщо ваш підліток безпідставно сперечається з вами – імовірно, він перебуває в стресовому стані.
2. Фізичні симптоми
Фізичні симптоми стресу включають утому, виснаження, головний біль, нудоту, запаморочення, прискорене серцебиття та втрату апетиту. Підліток може збайдужіти до занять спортом та інших фізичних навантажень. Деякі підлітки втрачають або, навпаки, набирають вагу.
3. Зміни в поведінці
Підлітки, які відчувають стрес, можуть здаватися неспокійними, виявляти ознаки нервозності: кусають нігті, неспокійно ходять, метушаться тощо. Відсторонення від родини й друзів, примхливість, дратівливість, недбалість дій і байдужість до улюблених занять також можуть вказувати на стрес.
4. Когнітивні симптоми
Стрес у підлітків впливає на їх когнітивні здібності, наприклад, пам'ять. Ви думаєте, що ваш підліток несерйозно ставиться до своїх справ, але, можливо, він перебуває під владою стресу. Інші когнітивні симптоми включають ірраціональне мислення, нездатність зосередитися на тій чи іншій діяльності тощо.
Вам може здатися неймовірним твердження, що стрес корисний (але лише тоді, коли мотивує людину працювати краще). Зі стресом легко впоратися, якщо знати його причину.
11 причин підліткового стресу
Найчастіше стрес спричиняють звичайні речі. Якщо дитина охоплена стресом, такий стан може бути викликаний однією або декількома причинами.
1. Стрес, пов'язаний із навчанням
Навчання – одна з найпоширеніших причин стресу підлітків старшого шкільного віку. Підлітків часто хвилюють якість виконання домашніх завдань, підготовка до іспитів і вступ у заклад вищої освіти. Помірний стрес корисний, якщо мотивує підлітка вчитися краще. Але якщо він негативно впливає на когнітивні здібності та здоров'я дитини, варто вжити заходів.
2. Фізичний стрес
Фізичні зміни також можуть бути причиною підліткового стресу. Підлітки переживають емоційні та фізичні зміни, які їх дезорієнтують. Нерозуміння підлітком того, що відбувається з його тілом у період статевого дозрівання, може призвести до стресу. Крім того, надмірне фізичне навантаження нерідко спричиняє в підлітка втому та психічну напругу.
3. Соціальний стрес
Соціальне життя має велике значення для підлітків. Вони потребують визнання однолітків і для цього ходять на вечірки, гуляють із друзями. Для підлітка більше важать друзі, ніж родина.
Тиск із боку однолітків викликає в підлітків стрес і змушує їх вживати алкоголь, цигарки й наркотики. Підліток ніби повинен приховувати своє справжнє «я», прикидатися іншою людиною. І це веде до появи стресу. Підлітки створюють для себе прийнятний соціальний імідж, намагаючись під тиском однолітків дотриматися його. Це непросто, а тому підлітки в описаних обставинах досить часто переживають стрес.
Крім того, конфлікти з друзями, знущання однолітків і романтичні взаємини також нерідко є причинами стресового стану у підлітків.
4. Стрес через проблеми в сім'ї
Усе, що відбувається в родині, впливає на підлітка. Високі очікування батьків, розбіжності між ними, хвороба члена родини або напружені взаємини з братами чи сестрами – усі ці чинники впливають на дитину.
Конфлікти й розбіжності між братами й сестрами – цілком нормальне явище в родині, але, переростаючи в справжню війну, стають причиною стресу у всіх учасників протистояння. Підлітки нерідко ревнують і ненавидять своїх молодших братів або сестер, котрим дістається більше батьківської уваги. Намагайтеся не ставати на жодну сторону в таких суперечках, аби запобігти їм надалі.
5. Фінансовий стрес
Гроші турбують не тільки дорослих. Підлітки також переймаються ними, тому що не в змозі контролювати власне фінансове становище. Дослідження свідчать, що підлітки із малозабезпечених сімей часто схильні до стресу, пов'язаного з бідністю, і згодом стають тривожними підлітками й дорослими.
Якщо ваша сім'я переживає фінансові труднощі, це може спричинити стрес у вашого підлітка. Хвилюватися про фінансове становище сім'ї – це нормально для дитини, але не обтяжуйте її великою кількістю подробиць.
6. Травматичні події
Нещасні випадки, хвороби, смерть близької людини, фізичне або емоційне насильство – усе це може спричинити серйозні наслідки для підлітка. Смерть близької людини може викликати в нього відчуття втрати й страху втратити всіх, хто є у його житті. Для підлітків травматичною подією є і розрив романтичних стосунків. Якщо в житті підлітка відбулися такі події, батькам варто бути уважними до його емоційного стану й поведінки.
7. Стрімкі зміни в житті
Підліткам важко приймати зміни в житті так швидко й легко, як дорослим. Стрімкі зміни, наприклад, перехід в іншу школу, переїзд у нове місто, поява нового члена сім'ї (наприклад, вітчима, зведених братів або сестер) здатні викликати в підлітка дискомфорт. Якщо при цьому він не знає, як дати раду змінам або виправдати очікування батьків чи вчителів, його життя сповнюється напругою.
8. Романтичні стосунки
Старшокласники часто переживають через те, що у всіх друзів є хлопці й дівчата, а в них – ні. Ті чи інші очікування від хлопця чи дівчини, брак їхньої уваги (або, навпаки, її надлишок), заплутані почуття тощо нерідко стають причиною стресу у підлітків.
9. Низька самооцінка
Фізичні та емоційні зміни, що їх переживають підлітки, змушують їх сумніватися в собі. Це веде до формування в них низької самооцінки. Також причиною низької самооцінки й невпевненості може бути ставлення батьків до підлітка.
10. Нездорова конкуренція
Конкуренція з однолітками – поширене явище з-поміж підлітків. Старші дівчата та юнаки, як правило, виявляють здорову конкуренцію в навчанні, спорті та інших сферах. Конкуренція корисна, поки мотивує підлітка вдосконалюватися. Але якщо вона викликає негативні почуття, наприклад, ревнощі або образу, то лише посилює стрес.
11. Нерозвинені навички тайм-менеджменту
Підлітки часто скаржаться, що їм бракує часу на все: сніданок, уроки, виконання домашніх обов'язків. Нерозвиненість навичок тайм-менеджменту є ще однією причиною стресу в підлітків. Їх часто відволікають електронні ґаджети, які забирають більшу частину їхнього часу. Перш ніж підлітки це усвідомлять, у них залишається обмаль часу на виконання необхідних справ. У результаті підлітки потерпають від стресу.
7 способів упоратися зі стресом
Не варто зосереджувати увагу підлітка на тому, що він перебуває в стресовому стані, натомість варто допомогти йому здолати стрес. Зокрема, за допомогою наведених нижче способів.
1. Сон
Підлітки зайняті навчанням, домашніми обов'язками й хобі. Тому в них залишається мало часу на сон. Як правило, підлітки лягають спати пізно вночі і прокидаються досить рано. Щоб усунути стрес, їм необхідно розслабитися. Коли розслаблене тіло, психіка також розслабляється й відновлюється. Повноцінний нічний сон допоможе підлітку краще впоратися зі стресом. Також корисний нетривалий сон упродовж дня.
2. Фізична активність
Це один із кращих способів позбутися стресу. Чи не найліпший спосіб упоратися зі стресом – це пробіжка. Також корисно вирушити на прогулянку або сходити в тренажерний зал. Після цього підліток почуватиметься краще. Заохочуйте його займатися спортом або просто бути фізично активним. Це допоможе йому зберегти здоров'я й ефективно долати прояви стресу.
3. Здорове харчування
Здорове харчування – запорука усунення накопиченої в організмі напруги. Збалансоване харчування, що включає велику кількість овочів, фруктів, молочних продуктів, білків, збереже здоров'я дитини. Перебуваючи в стресовому стані, підліток, як правило, їсть нездорову їжу (фаст-фуд, морозиво тощо). Замініть такий раціон здоровими стравами.
4. Підтримка батьків
Спілкування з підлітком може бути для батьків непростою справою. У стані стресу спілкуватися з ним стає дещо важче. У таких ситуаціях марно гніватися на дитину або карати її. Якщо ви прагнете, аби підліток краще давав раду стресу, маєте бути поруч і підтримувати його, а не погіршувати ситуацію.
5. Зосередьтеся на позитивних моментах
Відчуваючи стрес, ми загострюємо свою увагу на тому, що йде не так. Ми переймаємося тим, чого нам бракує і що нам не вдається. Стрес може посилитися, коли в підлітка розвивається негативний спосіб мислення. Підліткам нелегко знаходити в житті позитив, але ви можете допомогти їм у цьому. Нагадуйте підлітку про його сильні сторони і показуйте шляхи їх використання для вирішення життєвих проблем.
6. Розмовляйте з підлітком
Заохочуйте підлітка говорити про те, що його хвилює. Спілкування – один із найбільш ефективних засобів усунення стресу. Спільне обговорення проблеми допоможе вам із дитиною швидше знайти її вирішення. Для вас головне – вислухати підлітка й вирішити, що ви можете зробити, аби допомогти йому.
7. Дозвольте підлітку робити те, від чого він почувається щасливим
Те, що робить людину щасливою, не може викликати в неї стрес. Дозвольте підлітку робити те, що йому подобається. Наприклад, щось просте: слухати музику, грати в комп'ютерні ігри або переглядати фільми.
Заняття, які допоможуть підлітку впоратися зі стресом
1. Дихальні вправи. Глибоке дихання розслабляє тіло і психіку людини. Дихальні вправи – засіб повернути душевну рівновагу й розслабитися.
2. Медитації. Це мистецтво зосереджуватися на теперішньому моменті. Коли вас переповнюють думки й емоції, зробіть глибокий вдих і прислухайтеся до себе. Намагайтеся геть нічого не думати, натомість просто зосередьтеся на своїх відчуттях. Ви також можете медитувати, зосереджуючись на своєму диханні, відчутті тіла або навколишніх звуках. Це просте заняття дасть вам змогу відпустити ваші думки й розслабити розум.
3. Візуалізація. Зорові образи – це потужний інструмент, який можна використовувати, щоб позбутися негативного мислення. Сядьте в тихому місці, закрийте очі, прислухайтеся до навколишніх звуків, максимально зосередьтесь. Уявіть ідеальну ситуацію на цей момент. Подумайте, як би ви при цьому почувалися, що б сказали. Утримайте такий образ в уяві на декілька хвилин. Щойно відкриєте очі – матимете новий погляд на ситуацію.
4. Відвертість на відвертість. Якщо ви й ваші друзі відчуваєте стрес, апробуйте цей спосіб. Відверта розмова допоможе вам із другом поділитися своїми переживаннями й думками, а також структурувати їх. Це заняття також незамінне, аби навчитися прислухатися до інших.
5. «Мовчання». У цю гру грає декілька людей. Візьміть легкий м'ячик, який можна кинути, не докладаючи зусиль. Кидаючи або приймаючи м'яч, ви маєте мовчати. Учасник, котрий вимовляє звук або слово, вибуває. Така гра змушує дитину зосередитися на тому, щоб зловити м'яч, і не думати про те, що її турбує.
6. «Замри». Ця гра, у яку можуть грати декілька людей, добре допомагає побороти стрес. Учасники мають танцювати під музику, а після її завершення завмерти.
Щоб здолати стрес, підліткам доцільно вести щоденник своїх стресів. Цей спосіб є досить ефективним.
Підлітковий стрес: статистика і факти
Чи знаєте ви, що понад 25 % підлітків відчувають стрес упродовж навчального року?
- 59 % підлітків стверджують, що відчувають стрес, бо не вміють керувати своїм часом;
- 40 % підлітків стверджують, що в стані стресу відчувають роздратування або злість;
- 35 % підлітків через стрес не можуть спати вночі, а 23 % втрачають апетит;
- у багатьох підлітків стрес призводить до фізичних змін: 36 % мають перевтому, 32 % – головний біль, а 21 % – розлади шлунка або кишківника;
- 68 % дівчаток і 55 % хлопчиків підпадають під дію стресу через свою зовнішність;
- підлітки долають стрес за допомогою комп'ютерних ігор (48 %) і перегляду Інтернет-сайтів (43 %);
- щоб упоратися зі стресом, 28 % підлітків займаються спортом, а 37 % виконують фізичні вправи.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Як правильно впоратись зі своєю агресією і чужого?
ЛІДЕРСТВО
Лідерство – це здатність окремої особистості спонукати інших діяти, «запалювати», надихати їх на певну активність і діяльність.
Які якості притаманні лідеру?
§зацікавленість у досягненні групової мети;
§енергійність;
§ініціативність і соціальна активність;
§емоційна стійкість;
§упевненість у собі;
§організаторські здібності;
§досвід і навички організаторської діяльності;
§розумові здібності;
§доброзичливість і емпатія;
§емоційна привабливість тощо.
Яких умов повинен дотримуватися лідер (наприклад, староста групи) для регулювання відносин у групі?
1. Використовувати добре організовану цікаву справу, щоб залучати всіх студентів у ділові стосунки. Це зближує студентів.
2. Враховувати стосунки в кожній мікрогрупі, сприяти збагаченню та зміцненню зв’язків між ними.
3. В оцінці поведінки товаришів бути справедливим, об’єктивним, не протиставляти мікрогрупи одна одній, не підтримувати суперництво, конкуренцію між ними.
4. Уміти прогнозувати соціально-психологічні наслідки тих або інших спільних справ.
Таким чином, лідер здійснює найбільший психологічний вплив на групу загалом і окремих її членів, коли виступає в ролі координатора, організатора групових справ.
Щоб стати лідером, крім таланту необхідно приділяти чимало часу своєму розвитку - як професійному, так і особистісному.
Вирізняють дві групи лідерів:
1. "Гравці".
2. "Відкриті".
"Гравці" використовують свої вміння управляти людьми, які їх оточують тільки для власних цілей. За їх зовнішньою шляхетністю криється холодний розрахунок для особистих інтересів. Це актори, котрі змінюють свої маски.
"Відкриті" лідери живуть інтересами колективу, певної загальної ідеєю. У своїй роботі такі лідери керуються обставинами. Вони є повною протилежністю "гравцям". "Відкриті" лідери мають незаперечний авторитет серед оточуючих, що грунтується на досвіді, порядності та справедливості. Такі лідери зустрічаються рідше, ніж "гравці".
ПРАВИЛА ЖИТТЯ ДЛЯ ЛІДЕРА. ЯК САМООРГАНІЗУВАТИСЬ
1.Намагайтесь давати об’єктивну оцінку власним вчинкам і діям.
2.Гідно сприймайте критику на свою адресу.
3.Виявляйте ініціативу, докладайте до будь-якої справи власні зусилля, думки, пропозиції.
4.Давайте поради, але не нав’язливо.
5.Будьте уважним товаришем, вмійте відповідати як за свої дії, вчинки, слова, так і друзів.
6.Обов’язок лідера - створити умови, за яких кожен мав би шанс реалізувати себе.
7.За роботою не забувайте про відпочинок.
8.Цінуйте кожну годину, візьміть за звичку щодня аналізувати свою роботу за весь день.
9.Будь винахідливими.
10.Творіть, фантазуйте, сміливіше шукайте шляхи вирішення проблеми.
11.Прийнявши рішення - виконуйте!
12.Доручивши іншим - довіряйте!
13.Довіряючи - перевіряйте!
14.Перевіряючи - допомагайте!
15. Складайте нові плани, прагніть складніших завдань.
Таким чином, лідерство - це здатність формувати колектив і вести його до визначених цілей та досягати успіху!!!
Як прийняти правильне рішення у складній ситуації
Протягом свого свідомого життя кожна людина приймає безліч рішень. Вона щодня стоїть перед вибором, як правильно вчинити в певній ситуації, що купити в магазині, куди піти навчатися або працювати, що одягнути на відповідальний захід, як розподілити свої фінанси тощо. Найчастіше прийняття рішення супроводжується стресом, який, як відомо, негативно впливає на нашу психіку. Як ухвалити рішення, щоб звести негативні наслідки до мінімуму?
Чим довше ми зволікаємо, не знаючи, як прийняти правильне рішення, тим більше негативних емоцій ми відчуваємо. Це сприяє швидкій втраті здатності правильно і швидко підібрати потрібний варіант рішення.
Добре, звичайно, думати про минуле і аналізувати свої вже вчинені дії. Але коли ми, скажімо, тиждень займаємо свої думки тільки одним питанням, яке пов'язане з прийняттям відповідального рішення, це йде нам не на користь, а на шкоду. Чим довше ми розмірковуємо, тим більше варіантів вирішення того чи іншого питання виникає в голові. Якщо кожен їх цих варіантів непоганий, ми перестаємо сприймати завдання адекватно, оскільки перебуваємо у невизначеному стані, який не дозволяє тверезо дивитися на речі.
Психологи розробили ряд правил, які дозволять полегшити процес прийняття вірного рішення незалежно відзмісту питання.
ЯК ПРИЙНЯТИ ПРАВИЛЬНЕ РІШЕННЯ: ОСНОВНІ ПРАВИЛА.
1. Не покладайтеся тільки на себе. Беручись за складне рішення, обговоріть його із близькими людьми. Велика ймовірність, що ви отримаєте від них ділову пораду. Це по-перше. По-друге, проблема, яку озвучили кілька разів, перестає бути проблемою, а приймає чіткі обриси ситуації, з якої є як мінімум два виходи. Але хочемо застерегти: не переходьте межі й не питайте поради у всіх, хто вас оточує. Довіряйте тільки найближчим людям. Адже порадити може кожен, але результату від цього не буде - це недолік порад, особливо від сторонніх людей, які незнайомі із вашою ситуацією.
2.Неприймайте рішення в момент емоційної напруги. Відкладіть прийняття відповідального рішення до тих часів, коли вас перестануть переповнювати емоції і почуття. Вони не кращим чином впливають на правильність рішення. Якщо ви приймаєте його в момент емоційної напруги, можливо, наслідки будуть небажаними. Зачекайте, поки всередині вас все заспокоється, тверезо погляньте на ситуацію і спробуйте прийняти вірне рішення.
3.Подумайте про це завтра. У народі недарма кажуть, що ранок мудріший за вечір. Психологи впевнені: наша підсвідомість знає відповіді на всі питання. Протягом дня мозок перевантажений інформацією, він не може розшифрувати сигнали, що посилаються підсвідомістю. Тому не приймайте важливе рішення вдень або ввечері. Краще перед сном поміркуйте над питанням, яке вас турбує, цілком можливо, вранці ви вже будете знати на нього відповідь.
4.Поради враховуйте, але не слідуйте їм «сліпо». Скільки б цінних порад ви не отримували, пам'ятайте, що рішення повинні прийняти самостійно. Адже це ваше життя. Кожна людина, оцінює ситуацію, виходячи із власних міркувань. Те, що підходить однійлюдині, можливо, не підходитиме іншій.
5.Слухайте своє серце, довіряйте своїй інтуїції. Варто зауважити, що внутрішній голос часто буває помилковим. Тому потрібно довіряти власному організму, або ж інтуїції (у всіх по-різному). Одна людина, підписуючи важливий контракт, відчуває неприємне поколювання в грудях. Контракт, як з'ясувалося згодом, був збитковим. Інша відчуває головний біль, третя - легке запаморочення. Все це сигнали, які посилає нам організм є його проханням почекати із прийняттям рішення. Інтуїцією в цьому випадку ми називаємо не внутрішній голос, який може помилятися, а підказки із зовнішнього світу - своєрідні знаки. Фрази, загублені кимось у нашій присутності, знаки, предмети, та інше. Нерідко оточуючий нас світ сприяє тому, щоб наші думки концентрувалися в потрібному напрямку. Головне – це помічати ці знаки, що посилаються нам долею.
6.Враховуйте майбутнє.Є рішення, які впливають на наше майбутнє. А є й такі, які можуть кардинально змінити наш життєвий шлях. Це дуже важливі рішення, приймаючи які потрібно розглянути усі можливі варіанти. Так, зміна місця проживання, може сприяти нашій самотності, а не виконання наших робочих обов’язків позбавить можливості кар'єрного зростання.
Тому прийняття рішень являє собою складний процес, який починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується певним нашим вибором варіанту дій, тобто вибором способу з усунення проблемної ситуації
10 заповідей здорового способу життя
Варто відзначити, що останнім часом все більшої актуальності набуває питання здорового способу життя людини. Рано чи пізно ми починаємо замислюватися, що спосіб життя, який зараз ведемо, не кращим чином позначається на особистому здоров'ї. І добре, якщо ми це зрозуміємо раніше.
Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров'я, коли вже існує певна проблема, з'являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, турбота про своє здоров'я повинна бути способом життя!
Як зберегти здоров’я та молодість? Відповідь на це запитання дає міжнародна група лікарів, психологів і дієтологів. Вони розробили «десять заповідей здоового способу життя» – рецепти молодості, що становлять основу здорового способу життя, дотримуючись яких ми зуміємо продовжити й зробити більш приємним наше земне існування.
1-а заповідьздорового способу життя: не переїдайте! Замість звичних 2.500 калорій задовольняйтеся 1.500. Тим самим ви розвантажите свої клітини і підтримаєте їх активність. Клітини швидше оновлюються і організм стає менш схильним до захворювань. Харчуйтеся врівноважено: їжте небагато, але й не занадто мало.
2-а заповідь: меню повинне відповідати вашому віці. У 30-літніх жінок перші зморшки з'являться пізніше, якщо вони регулярно будуть їсти печінку й горіхи. Людям, старшим сорока років, корисний бетакаротин. Після 50 років кальцій тримає у формі кістки, а магній – серце. Чоловікам старше сорока, необхідний селен, що міститься в сирі та нирках. Селен сприяє зняттю стресу. Після п'ятдесяти, харчуючись рибою, ми захистимо серце й кровоносні судини.
3-я заповідь:робота є важливим елементом здорового способу життя. Знайдіть привабливу для себе роботу! Робота допомагає зберегти здоров’я, стверджують французи. Той, хто не працює, виглядає на п'ять років старше. Деякі професії, на думку соціологів, допомагають зберегти молодість. До таких професій належать професії диригента, філософа, художника й священика.
4-а заповідь:знайдіть собі пару! Любов і ніжність – найкращий засіб проти старіння. Коли людина закохана, у її організмі виробляється гормон ендорфін, інша назва якого – гормон щастя. Він сприяє зміцненню імунної системи.
5-а заповідь:майте на все власний погляд. Живучи усвідомлено, людина значно рідше впадає в депресію й буває пригніченою, ніж та, котра лише пасивно пливе за течією.
6-а заповідь:активнорухайтеся! Навіть вісім хвилин занять фізкультурою або спортом щодня продовжують життя. У процесі руху вивільняються гормони росту, вироблення яких особливо скорочується після тридцяти років.
7-а заповідь:сон у прохолодній кімнаті! Доведено: хто спить при температурі 17-18 градусів, довше залишається молодим. Причина полягає в тому, що обмін речовин в організмі й прояв вікових особливостей залежать також і від температури навколишнього середовища.
8-а заповідь:час від часу втішайте себе! Іноді всупереч будь-яким рекомендаціям щодо здорового способу життя дозволяйте собі насолоджуватися ласощами.
9-а заповідь:не слід завжди стримувати гнів у собі! Той, хто часто докоряє самому собі, натомість щоб розповісти, що його засмучує, а часом навіть і посперечатися, обмінятися думкою з оточуючими, більше піддається будь-яким захворюванням. Відповідно до результатів міжнародного тестування, 64 відсотки респондентів, що хворіють на злоякісні пухлини, завжди тамують гнів у собі.
10-а заповідь:тренуйте головний мозок! Час від часу розгадуйте кросворди, грайте в колективні ігри, що вимагають розумової діяльності, вивчайте іноземні мови. Змушуючи працювати мозок, ми сповільнюємо процес вікової деградації розумових здібностей; одночасно активізуємо роботу серця, системи кровообігу й обмін речовин.
Отже, турбота про особисте здоров'я не повинна бути проблемою, це має бути спосіб життя! Здоровий спосіб життя!
Як позбутися стресу?
Стрес в даний час став невід'ємною частиною нашого життя. Величезний тиск стресових чинників відначається постійно у нашій повсякденності, з ними ми маємо справу і на роботі і вдома. Уникнути зустрічі зі стресом неможливо, але навчитися управляти стресом і виходити із нього ми зобов'язані. Внаслідок тривалого стресу навіть наш імунітет істотно знижується. Щоб зберегти найцінніше, що у нас є - здоров'я, потрібно запам'ятати і застосовувати декілька порад у повсякденному житті.Профілактика
У середовищі науковців популярний афоризм, так звана теорема Томаса: «Якщо ситуація визначається як реальна, вона реальна за своїми наслідками». Іншими словами з будь-якої «мухи» при бажанні можна зробити «слона». Основне завдання боротьби зі стресом не допускати виникнення стресу в принципі. Безумовно, іноді причина стресу настільки значуща, що уникнути нервового перенапруження неможливо, але найчастіше ми схильні перебільшувати значимість події. Спробуйте на кілька миттєвостей відволіктися від ситуації, осмислити її. Чи варта вона наших переживань?
Негативізм
Якщо стресовий чинник не подоланий вищеописаним способом, від негативних емоцій потрібно позбавлятися. Дайте вихід негативній енергії, що переповнює вас. Як саме? Насправді це просто. Комусь допомагає музика, включена на повну гучність, комусь потрібно покричати (згадайте, що після скандалу, в якому висловлено все, що наболіло, стає легше на душі), хтось моментально заспокоюється після того, як гарно поспить. Можна перевести свій гнів у творче русло, намалювавши відповідний малюнок, або вилити душу, описавши все, чим ви незадоволені, на аркуші паперу.
Медитація
Перша допомога при стресі - це правильне дихання. Як тільки ви відчуєте, що втрачаєте самовладання, відразу ж почніть контролювати дихання. Відчуваючи стрес, ви помітите, що дихайте поверхнево. У цей момент усвідомте кожен свій вдих і видих, вдихніть глибоко і повільно видихніть. Швидко і непомітно до вас повернеться спокійний стан.
Медитацією можна вважати не тільки спеціальні техніки, а й особливі механізми розслаблення, вироблені людиною самостійно. Відомо, що багатьом допомагає прослуховування улюбленої музики. Наприклад, кілька пісень, що викликають приємні спогади, здатні підняти настрій на кілька порядків. Помічено, що благотворно на психологічний стан впливає класична музика, а також звуки природи: шелест листя, шум океану, спів птахів. Чудового ефекту можна домогтися, прийнявши гарячу ванну з морською сіллю і ароматичними маслами - вона прекрасно розслабляє і відволікає від поганих думок.
Аутотренінг - це техніка самостійної психологічної допомоги, яку теж можна віднести до медитативних прийомів. Таке самонавіювання, завдяки повторенню підбадьорливих фраз, допоможе підвищити самооцінку, виробити впевненість у власних силах.
Перемикання
Якщо неприємні думки не дають спокою, постарайтеся зайняти себе певною справою, яка вам в радість. Наприклад, ви довго збиралися переглянути старі фотографії, розставити їх в альбомі, але все відкладали в довгий ящик. Зараз саме час приділити пару годин цьому заняттю:і справу зробите і згадаєте про радісні моменти свого життя.
Ще можна навмисно себе зупиняти. Коли відчуваєте, що ви вже на межі, зусиллям волі подумайте про інше. Можливо, спочатку вам цього зробити не вдасться, але після декількох спроб все обов'язково вийде.
Успіхів Вам!!!
8 порад - як підвищити власну самооцінку
Рівень самооцінки людини впливає на її вчинки. Найчастіше самооцінка особистості буває занижена, тобто реальні можливості людини вище, ніж її уявлення про них. Зазвичай це пов'язано з тим, що формування самооцінки відбувається, в основному, у дитинстві коли можливості людини ще достатньо не розвинені. Крім того, вагомий вплив здійснює негативне оточення. Звичайно ж зустрічаються випадки, особливо у молодого покоління, коли самооцінка є завищеною. А для дорослих людей характерна зворотня ситуація.
Основні поради що допоможуть підвищити самооцінку та впевненість у собі:
1. Припиніть порівнювати себе з іншими людьми.Завжди будуть люди, у яких чогось більше, ніж у вас, і є люди, у яких чогось менше, ніж у вас. Якщо Ви будете займатися порівняннями, то завжди матимете перед собою занадто багато опонентів чи противників, яких не можете перевершити.
2. Не засуджуйте себе.Ви не зможете розвинути високий рівень самооцінки, якщо повторюватимете негативні висловлювання щодо себе та своїх здібностей. Це може стосуватися зовнішнього вигляду, кар'єри, фінансового становища або ж інших аспектів життя. Корекція самооцінки прямо пов'язана з Вашими висловлюваннями про себе.
3. Приймайте всі компліменти та привітання відповіддю «спасибі».Коли Ви відповідаєте на комплімент чимось на зразок: «та нічого особливого», Ви відхиляєте цей комплімент і одночасно посилаєте собі повідомлення про те, що не гідні похвали, формуючи занижену самооцінку. Тому приймайте похвалу, не принижуючи своїх достоїнств.
4. Використовуйте афірмації (ствердження) для того, щоб підвищити самооцінку.Помістіть на предметі, що часто використовуєте, наприклад, пластиковій картці або гаманці твердження на кшталт: «я люблю і приймаю себе» або «я приваблива людина і заслуговую в житті найкращого». Нехай це твердження завжди буде із Вами. Повторюйте твердження кілька разів протягом дня, особливо перед тим, як лягати спати і після того, як прокинетеся. Всякий раз, коли ви повторюєте афірмацію, відчуйте позитивні емоції щодо афірмації. Таким чином, ефект впливу буде значно посилений.
5. Намагайтеся спілкуватися з позитивними і впевненими в собі людьми, готовими Вас підтримати.Коли Ви оточені негативними людьми, які постійно пригнічують Вас та Ваші ідеї, тоді це сприятиме пониженню самооцінки. З іншого боку, якщо ж Вас приймають і заохочують люди, тоді почуватиметеся краще і Ваша самооцінка буде зростати.
6. Сформуйте список Ваших позитивних якостей.Ви чесні? Безкорисливі? Корисні для інших? Креативні? Будьте до себе прихильні і запишіть принаймні 20 своїх позитивних якостей. Важливо переглядати цей список частіше. Багато людей фокусуються на своїх недоліках, підкріплюючи тим самим занижену самооцінку, а потім дивуються, чому в їхньому житті все не так добре, як хотілося б. Почніть концентруватися на своїх перевагах, і у Вас стане набагато більше шансів для досягнення того, чого хочете.
7. Почніть більше давати іншим. Тут мається на увазі віддача самого себе у вигляді вчинків, якими можете допомогти іншим або позитивного заохочення інших людей. Якщо Ви робите щось для людей, то починаєте відчувати себе цінністю для інших і ваші самооцінка та настрій підвищуються.
8. Дійте!Ви не зможете розвинути у собі високий рівень самооцінки, якщо будете сидіти на місці і не прийматимете викликів, які виникають. А коли Ви дієте, незалежно від одержуваного результату, зростає Ваше почуття самоповаги, відчуваєте приємніші відчуття щодо самого себе. Коли ж зволікатимете з діями через страх або певне занепокоєння, будете відчувати тільки розлад та сум, що, звичайно, призведе до зниження самооцінки.
Пам’ятайте, Ви - унікальна особистість, з величезними можливостями та потенціалом!!!
Що таке конфлікт і як з нього вийти
Люди за характером, за темпераментом і багатьом іншим критеріям неоднакові, тому вони по-різному сприймають ситуацію, в якій опиняються. Людина, наскільки б безконфліктною вона не була, не в змозі уникнути розбіжностей з оточуючими. Скільки людей - стільки думок, і інтереси різних людей вступають в протиріччя один з одним. Різниця в сприйнятті часто призводить до того, що люди не погоджуються один з одним з певного приводу. Ця незгода виникає, коли ситуація дійсно носить конфліктний характер. Конфлікт визначається тим, що свідома поведінка однієї зі сторін (особистості, або групи) порушує інтереси іншої сторони.
Поняття конфлікту має безліч визначень і тлумачень, але всі вони підкреслюють наявність протиріччя, яке приймає форму розбіжностей, якщо йдеться про взаємодію людей.
Як визначити конфлікт, як поводитися у конфліктних ситуаціях, як навчитися виявляти причини й вирішувати конфлікти - про це ми будемо говорити на сьогоднішньому занятті.
Конфлікт (від лат. Conflictus - зіткнення) - це відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами. Кожна сторона робить все, щоб прийнята була її точка зору і мета, і заважає іншій стороні робити те ж саме.
Коли люди думають про конфлікт, вони найчастіше асоціюють його з агресією, погрозами, суперечками, ворожістю і т. п. В результаті існує думка, що конфлікт - явище завжди небажане, що його слід негайно вирішувати, як тільки він виникає. Але в багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити більше число альтернатив або проблем.
Якщо конфлікти сприяють прийняттю обгрунтованих рішень і розвитку взаємовідносин, то їх називають конструктивними.
Конфлікти, що перешкоджають ефективній взаємодії і ухваленню рішень, називають - деструктивними.
80% конфліктів виникає крім бажання їх учасників. Відбувається це через особливості нашої психіки і того, що більшість людей або не знає про них, або не надає їм значення.
Головну роль у виникненні конфліктів відіграють так звані конфліктогени.
Конфліктогени - це слова, дії (або бездіяльності), що можуть призвести до конфлікту.
Велика небезпека виникає з ігнорування дуже важливої закономірності - ескалації конфликтогенов. Полягає вона в наступному: на конфликтоген на нашу адресу ми намагаємося відповісти більш сильним конфликтогеном, часто максимально сильним серед всіх можливих.
Вирішення конфліктів і стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях.
Люди неминуче будуть конфліктувати і не погоджуватися один з одним. Це, повторював Карлсон, «справа житейська», але аж ніяк не привід для сварок. Пристрасний сперечальник Вольтер любив говорити співрозмовнику, що в корені не згоден з його думкою, але готовий віддати життя за те, щоб він міг її висловити.
Коли людина потрапляє в конфліктну ситуацію, для більш ефективного вирішення проблеми йому необхідно вибрати певну стратегію і стиль поведінки.
Психологи виділяють п'ять типових стилів поведінки в конфліктних ситуаціях:
конкуренція;
ухилення;
пристосування;
співробітництво;
компроміс.
Розглянемо більш докладно ці стилі.
Стиль конкуренції.
Ви намагаєтеся в першу чергу задовольнити власні інтереси на шкоду інтересам інших, змушуючи інших людей приймати ваше рішення проблеми. Для досягнення мети ви використовуєте свої вольові якості, і якщо воля ваша достатня, сильна, то вам це вдається.
Це може бути ефективним стилем в тому випадку, якщо ви володієте певною владою, і ви знаєте, що ваше рішення чи підхід у даній ситуації правильні, і ви маєте можливість наполягати на них.
Ось приклади тих випадків, коли варто використовувати стиль конкуренції:
- Ви маєте достатній авторитет для прийняття рішення;
- Рішення необхідно прийняти швидко, і ви маєте достатньо влади для цього;
- Ви відчуваєте, що у вас немає іншого вибору і що вам нема чого втрачати;
- Ви знаходитесь у критичній ситуації, яка вимагає миттєвого реагування;
- Ви повинні прийняти нестандартне рішення, але зараз вам необхідно діяти і у вас достатньо повноважень для цього кроку.
Коли ви використовуєте цей підхід, ви можете бути недостатньо визнаним, але ви завоюєте прихильників, якщо він дасть позитивний результат.
Стиль ухилення.
Реалізується тоді, коли ви не відстоюєте свої права, не співпрацюєте ні з ким для вироблення рішення проблеми або просто ухиляєтеся від розв'язання конфлікту. Ви можете використовувати цей стиль, коли зачеплена проблема не настільки важлива для вас, коли ви не хочете витрачати сил на її рішення або коли ви відчуваєте, що знаходитеся в безнадійному становищі.
Типові ситуації, в яких рекомендується застосовувати стиль ухилення:
- Результат не дуже важливий для вас або ви вважаєте, що це настільки тривіально, що не варто витрачати на нього сили;
- У вас важкий день, а рішення цієї проблеми може принести додаткові неприємності;
- Ви хочете виграти час;
- Ситуація дуже складна, і ви відчуваєте, що вирішення конфлікту зажадає занадто багато від вас;
- У вас мало влади для вирішення проблеми;
- Ви відчуваєте, що в інших більше шансів вирішити цю проблему.
Стиль пристосування.
Він означає, що ви дієте з іншою людиною, не намагаючись відстоювати власні інтереси. Ви можете використовувати цей підхід, коли результат справи надзвичайно важливий для іншої людини і не істотний для вас.
Він не підходить, коли ви відчуваєте, що інша людина не збирається в свою чергу поступитися чимось або що ця людина не оцінить зробленого вами.
Найбільш характерні ситуації, в яких рекомендується стиль пристосування:
-Вас це не особливо хвилює;
-Ви хочете зберегти мир і добрі стосунки з іншими людьми;
-Ви розумієте, що правда на вашому боці;
-У вас мало шансів перемогти;
-Ви вважаєте, що інша людина може отримати з цієї ситуації корисний урок, якщо ви поступіться його бажанням.
Стиль співробітництва.
Найбільш ефективний стиль, але і найбільш важкий. Якщо ви обидва розумієте, в чому полягає причина конфлікту, ви маєте можливість разом шукати нові альтернативи чи вибрати прийнятні компроміси.
Такий підхід рекомендується використовувати в описаних нижче ситуаціях:
- Вирішення проблеми дуже важливе для обох сторін, і ніхто не хоче повністю від нього усунутися;
- У вас тісні, тривалі й взаємозалежні відносини з іншою стороною;
- У вас є час попрацювати над виниклою проблемою;
- Ви й інша людина обізнані про проблему, і бажання обох сторін відомі;
- Обидві втягнуті в конфлікт сторони мають однакову владу або ігнорують різницю в положенні для того, щоб на рівних шукати вирішення проблеми.
Обидві сторони повинні затратити на це деякий час, вони повинні вміти пояснити свої бажання, висловити свої потреби, вислухати один одного і потім виробити альтернативні варіанти вирішення проблеми. Стиль співробітництва серед інших найважчий, проте він дозволяє виробити найбільш задовольняючі обидві сторони рішення у складних і конфліктних ситуаціях.
Стиль компромісу.
Ви трохи поступаєтеся в своїх інтересах, щоб задовольнити їх частково, і інша сторона робить те ж саме. Як при співпраці, ви не шукаєте приховані потреби і інтереси. Ви розглядаєте лише те, що говорите один одному про свої бажання.
Типові випадки:
- Обидві сторони мають однакову владо і мають взаємовиключні інтереси;
- Вас може влаштувати тимчасове рішення;
- Ви можете скористатися тимчасовою вигодою;
- Інші підходи до вирішення проблеми виявилися неефективними;
- Задоволення вашого бажання має для вас не занадто велике значення, і ви можете дещо змінити поставлену спочатку мету;
- Компроміс дозволить вам зберегти взаємини, і ви віддаєте перевагу отримати хоч щось, ніж все втратити.
Коли ви намагаєтеся прийти до компромісного рішення з кимось, вам слід починати зі з'ясування інтересів і бажань обох сторін. Після цього необхідно позначити область збігу інтересів.
В ідеальному випадку конфлікт сам підказує нам стиль поведінки. Важливо зрозуміти, що кожен з цих стилів ефективний тільки в певних умовах і жоден з них не може бути виділений як найкращий. Найкращий підхід буде визначатися конкретною ситуацією, а також складом вашого характеру.
Справжній конфлікт часто проявляється при спробі переконати іншу сторону. Людина може спробувати переконати інших прийняти її точку зору або заблокувати чужу за допомогою таких засобів, як примус, винагорода, звернення до традицій, експертною оцінкою, переконання.
Відповідайте собі чесно, в чому ви більше зацікавлені, що для вас реально важливіше - придушити противника, самоствердитися або вирішити проблему? Потрібно зрозуміти, що за великим рахунком абсолютно не важливо, наскільки праві ми і помиляються вони. Якщо ні мета, ні відносини не є для нас особливо важливими, розумніше ухилитися від конфлікту.
На мою думку конфлікт, як і хвороба, легше попередити ніж лікувати. Потрібно намагатися робити упор на позитивні думки і оцінки, пам'ятаючи, що всі люди більш прихильно приймають позитивну інформацію, а не негативну, яка часто призводить до конфліктних ситуацій. Істотно знижує ймовірність виникнення конфліктної ситуації поважна манера розмови. «Додавання» чемності не знижує визначеності прохання, але багато в чому перешкоджає появі в співрозмовників внутрішнього опору, сприяє зняттю негативних емоцій. Хорошим засобом попередження конфлікту служить уміння слухати співрозмовника. Від того, наскільки співрозмовнику надана можливість висловитися, багато в чому залежать його довірливість. Ні в якому разі не допускати при діловому спілкуванні виникнення суперечок, так як під час суперечки людині рідко вдається зберегти самовладання і гідність. Сперечаючись, ми починаємо гарячкувати і, самі того не помічаючи, робимо образливі зауваження та допускаємо прикру грубість.
Як краще підготуватися до іспитів
Приберіть усе зайве і те, що відволікає вашу увагу від безпосередньої мети – підготовки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, відключіть телефон. Скажіть собі: з 9-ої до 12-ої дня я вивчаю стільки-то.
Почніть вчити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме, не даючи вам спокою. В результаті якість запам’ятовування тем, які даються складно, різко знижується, якщо не зводиться до нуля.
Справжня мета навчання – не повторювання, а використання. Не тримайте знання в собі, як в сейфі. Можете час від часу робити репетицію іспиту.
Запам’ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно. Не зубріть – це довго і дає ускладнення: варто перехвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вивчений таким способом, зітреться. Краще двічі прочитати та переказати, ніж п’ять разів прочитати без переказу. Встановіть логічну послідовність. Розбийте матеріал на смислові частини та знайдіть в кожній ключову фразу.
Чергуйте розумову діяльність з фізичною. Не доводьте себе до повного знесилення й упаду сил. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний.
Почніть вчити матеріал зранку, поки „свіжа” голова.
Як краще запам'ятовувати матеріал.
Психологи встановили, що наша оперативна пам'ять при одночасному сприйнятті здатна утримати і потім відтворити в середньому лише сім об'єктів. Тому завчений матеріал краще розбити на смислові шматки, стараючись, щоб їх кількість не перевищувала сім. Смислові шматки матеріалу необхідно укрупнювати і узагальнювати, виражаючи головну думку однією фразою.
Не слід поспішати запам'ятовувати складний текст не розібравшись в його внутрішніх зв'язках, не зрозумівши хід міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголовніше.
Використовуйте асоціації. Метод локальної прив'язки, або «метод місця» складається з побудови ряду, що запам'ятовується та об'єктів іншого ряду - опорного, складається з добре знайомих або легко завчених об'єктів. Послідовність об'єктів в опорному ряду організована так, що жорстко зумовлений порядок їх перерахування. На практиці таким опорним поряд може служити послідовність кімнат в своїй квартирі, будинків на своїй вулиці і так далі. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи завченого ряду. Отже, якщо в заученому матеріалі мало внутрішніх зв'язків – озирніться навколо. Представивши в пам'яті обстановку, в якій ви вивчали матеріал, ви пригадаєте і його, тому що отримані одночасно враження мають властивості викликати один одного.
Як повторювати? Переказ тексту своїми словами приводить до кращого його запам'ятовування, чим багатократне читання, оскільки це активна, організована метою розумова робота. Взагалі кажучи, будь-яка аналітична робота з текстом приводить до його кращого запам'ятовування. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу і так далі
Конспектування тексту можна сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми типу «зірки», «дерева», «дужки» і тому подібне. При цьому сприйняття і якість запам'ятовування значно поліпшуються за рахунок більшої образності запису.
Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш, ніж на 7 частин, зв'язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх, повторюючи по вищенаведеній схемі.
Напередодні іспиту
Багато хто вважає: для того, щоб повністю підготуватися доіспиту, не вистачає всього однієї, останньої перед ним ночі. Це не правильно. Ти вже втомився, і не треба себе перевтомлювати. Навпаки, з вечора перестань готуватися, прийми душ, зроби прогулянку. Виспися якнайкраще, щоб встати таким, що відпочив, з відчуттям свого здоров'я, сили, "бойового" настрою. Адже іспит - це своєрідна боротьба, в якій потрібно проявити себе, показати свої можливості і здібності.
Декілька порад, які можуть допомогти вам уникнути переживання:
1. Запишіть на листі паперу, що вас турбує. Покладіть його під подушку або в ящик столу на сім днів. На той час, можливо, проблема вирішиться сама собою або вам вдасться знайти розумне рішення.
2. Запитайте себе: «Чи допомагають переживання справитися з ситуацією?»
Коли ви зрозумієте, що не допомагають, придумайте що-небудь, що дійсно могло б допомогти.
3. Якщо ви можете порадитися з батьками, то зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряєте, і поговоріть з ним або з нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як справитися з вашим неспокоєм.
4. Пам'ятайте: неспокій – це емоція, а не метод вирішення проблем.
5. Якщо ваші переживання стали нав'язливими, то зверніться до психолога.
|
ЯК УСПІШНО СКЛАСТИ ЗНО...
Щоб впевнено впоратися із ЗНО у напруженій обстановці, почніть готуватись до тестування заздалегідь. Краще впоратися із завданнями вам допоможуть поради студентів, які успішно склали оцінювання.
Тренуйтеся. Перед офіційним ЗНО варто виконувати якнайбільше доступних тестів — просто задля тренування. Наприклад, проходити тести онлайн. Такі тренування не тільки ознайомлять вас з типовими конструкціями завдань іспиту, а й дадуть вам інший досвід — самоспостереження.
Поспішайте. Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час, необхідний для виконання тестів зовнішнього оцінювання. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації, неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь-яке тестування.
Випробовуйте. Не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, відразу ж ознайомтеся з варіантами відповідей. Їхній зміст може стати інструкцією до завдання.
Пропускайте. Треба навчатися пропускати складні чи незрозумілі завдання. Але, безперечно, будуть завдання, з якими ви гарантовано впораєтеся. І щоб з усіма ними встигнути ознайомитися, не застрягайте на одному місці. Адже можете втратити багато дорогоцінного часу. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест починається з легких запитань, то не варто пропускати всі перші завдання.
Довіряйте інтуїції. Якщо ви не впевнені у виборі, то інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь відповіді.
Позбавляйтеся зайвих варіантів. Завдання можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно «відкидати» ті, які не підходять. Такий метод дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох відповідях.
Думайте тільки про поточне завдання. Коли ви бачите завдання (запитання), забувайте все, що було в попередньому: як правило, завдання в тестах не пов’язані одне з одним. Думайте тільки про те, що кожне нове завдання — шанс набрати бали.
Читайте завдання до кінця. Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання за «першими словами» й добудовувати кінцівку у власній уяві. Так ви зробите прикрі помилки в найпростіших запитаннях.
Заплануйте два кола. У першому — виконуйте завдання, на які знаєте відповіді. До більш складних переходьте пізніше.
ГОЛОВНЕ ПАМ'ЯТАТИ, ЩО ПОМИЛКИ ЦЕ НОРМАЛЬНО
Щоб впевнено впоратися із ЗНО у напруженій обстановці, почніть готуватись до тестування заздалегідь. Краще впоратися із завданнями вам допоможуть поради студентів, які успішно склали оцінювання.
Тренуйтеся. Перед офіційним ЗНО варто виконувати якнайбільше доступних тестів — просто задля тренування. Наприклад, проходити тести онлайн. Такі тренування не тільки ознайомлять вас з типовими конструкціями завдань іспиту, а й дадуть вам інший досвід — самоспостереження.
Поспішайте. Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час, необхідний для виконання тестів зовнішнього оцінювання. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації, неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь-яке тестування.
Випробовуйте. Не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, відразу ж ознайомтеся з варіантами відповідей. Їхній зміст може стати інструкцією до завдання.
Пропускайте. Треба навчатися пропускати складні чи незрозумілі завдання. Але, безперечно, будуть завдання, з якими ви гарантовано впораєтеся. І щоб з усіма ними встигнути ознайомитися, не застрягайте на одному місці. Адже можете втратити багато дорогоцінного часу. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест починається з легких запитань, то не варто пропускати всі перші завдання.
Довіряйте інтуїції. Якщо ви не впевнені у виборі, то інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь відповіді.
Позбавляйтеся зайвих варіантів. Завдання можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно «відкидати» ті, які не підходять. Такий метод дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох відповідях.
Думайте тільки про поточне завдання. Коли ви бачите завдання (запитання), забувайте все, що було в попередньому: як правило, завдання в тестах не пов’язані одне з одним. Думайте тільки про те, що кожне нове завдання — шанс набрати бали.
Читайте завдання до кінця. Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання за «першими словами» й добудовувати кінцівку у власній уяві. Так ви зробите прикрі помилки в найпростіших запитаннях.
Заплануйте два кола. У першому — виконуйте завдання, на які знаєте відповіді. До більш складних переходьте пізніше.
ГОЛОВНЕ ПАМ'ЯТАТИ, ЩО ПОМИЛКИ ЦЕ НОРМАЛЬНО
СПОРТСМЕНИ МАЮТЬ ТРИ СПРОБИ ПЕРЕД ТИМ ЯК ДОСЯГТИ ПЕРЕМОГИ!
Методи саморегуляції в умовах стресу
Релаксація - це метод, з допомогою якого можна частково або повністю позбутися фізичного або психічного напруження.
Зрозуміло, вона не розв'яже всіх проблем, але значною мірою послабить їхній вплив на організм, що є дуже важливим.
Опановувати методи релаксації потрібно не тоді, коли, як кажуть, «смажений півень клюне», а завчасно. Тож скористайтесь наведеними вправами і правилами.
Вправи
1. Сидіть спокійно близько двох хвилин, очі заплющені. Уявіть приміщення, в якому знаходитесь. Спочатку спробуйте обійти подумки всю кімнату (уздовж стін), а потім пересувайтесь по всьому периметру тіла — від голови до п'ят і назад.
2. Уважно стежте за диханням, дихайте носом. Зосередьтеся на своєму спокійному подиху упродовж 1-2 хвилин (немовби уп'явшись в одну точку). Спробуйте не думати ні про що інше.
3. Зробіть неглибокий вдих і на мить затримайте подих. Одночасно різко напружте всі м'язи на кілька секунд, намагаючись відчути напруження в усьому тілі. На видиху розслабтеся. Повторіть тричі.
4. Зробіть глибокий вдих і затримайте подих — грудні м'язи напружені. Відчуйте це напруження, а потім зробіть різкий видих, розслабте грудну клітку, повторіть тричі.
5. Злегка підніміть обидві руки, розчепіривши пальці якомога ширше начебто граєте на піаніно, намагайтеся охопити якомога більшу кількість клавіш. Фіксуйте це положення пальців упродовж декількох секунд, намагаючись відчути напруження. Потім розслабтеся, руки вільно опустіть на коліна. Повторіть тричі.
Експрес – аналіз взаємостосунків між батьками та дітьми
(форма самооцінки сімейних стосунків для батьків)
Чи розумію я свою дитину
(Варіанти відповідей: „так”, „ні”, „не знаю”)
1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте „вибухом”, а потім шкодуєте про це.
2. Деколи ви користуєтеся допомогою або порадами інших осіб, якщо не знаєте, як реагувати на поведінку дитини.
3. Ваша інтуїція і досвід – найкращі порадники у вихованні.
4. Деколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який би нікому іншому не розказали.
5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?
6. Вам трапляється просити у дитини вибачення за свою поведінку?
7. Чи вважаєте ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?
8. Помічаєте ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?
9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини?
10. Чи можете утриматись від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть якщо маєте гроші) тому, що знаєте: вдома їх чимало?
11. Ви переконані, що до певного віку найкращий виховний аргумент – фізичне покарання (пасок).
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.
13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, аніж радощів.
14. Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?
15. Чи трапляються у вас прикрощі з вашою дитиною?
За кожну відповідь „так” на запитання 2,4,6,8,10,12,14 і за кожну відповідь „ні” на запитання 1,3,5,7,9,11,13,15 нарахуйте собі по 10 балів, за кожну відповідь „не знаю” на будь - яке запитання – по 5 балів. Підрахуйте загальну суму.
100 – 150 балів. У вас неабиякі здібності щодо правильного розуміння своєї дитини. Ваші судження і погляди – союзники у вирішенні різних виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка щира, позначена терплячістю, вас можна визнати за взірець для наслідування. До ідеалу вам не вистачає одного невеликого кроку. Ним може стати думка вашої дитини. Ризикніть, спробуйте її з'ясувати.
50 – 99 балів. Ви на правильному шляху до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми ви маєте вирішити, починаючи із себе. І не намагайтесь виправдовуватися браком часу або характером вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте реальний вплив, а тому спробуйте це використати. І не забувайте, що розуміти – не завжди означає приймати. Не лише дитину, а й власну особистість.
0 – 49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, аніж вам, оскільки її батько не є надійним другом і провідником на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви й справді хочете щось зробити для неї, спробуйте, скажімо, знайти когось, хто вам у цьому допоможе своєчасними порадами. Це не буде легко, зате у майбутньому обернеться вдячністю і щастям вашої дитини.
КАРАНТИН
ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ СІМ’Ї.
Нові умови для роботи, взаємодії та відпочинку у чотирьох стінах часто стають випробуванням для родини. Все не так, як було раніше.
Тривога, страх, хвилювання можуть підсилювати напругу у стосунках, а обмежений простір підвищує дратівливість і відчуття ув‘язнення.Сьогодні ми переживаємо те, чого ніколи не переживали раніше – тому доводиться адаптуватися до нових умов родинної взаємодії. Перебування цілий день удома може посилити відчуття, що «я собі не належу», а у результаті, дратівливість.
Тому в нових умовах слід переглянути розподіл обов’язків та організації простору.
Що може допомогти налагодити взаєморозуміння у родині?
1. Варто переглянути сталий РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ в родині в залежності від навантаження на роботі та віку дітей. В кризових ситуаціях дуже важлива КОМАНДНА РОБОТА. Частину обов’язків по господарству доручайте дітям, навіть якщо їх виконання буде неідеальним. Поясніть, що в умовах карантину ви потребуєте від них більше допомоги. З партнерами також варто домовитись про взаємодопомогу. Наприклад, чоловік може взяти на себе приготування сніданку, обіду чи вечері. А жінка може виходити з дітьми на прогулянку. Малих дітей можна вкладати спати дорослим по черзі.
2. Виділіть робоче місце та складіть ГРАФІК, хто коли із дорослих працює, а інший тим часом приглядає за дітьми та господарством.
3. Виділіть НАВЧАЛЬНЕ МІСЦЕ для дитини. В цей час важливо, щоб дитина взяла на себе трохи більше обов‘язків, принаймні, тримати своє навчальне місце у порядку, складати зошити, канцелярію.
4. Простіше утримувати порядок, коли кожний ПРИБИРАЄ ЗА СОБОЮ. Введіть таке правило у родині.
5. Складіть РОЗПОРЯДОК ДНЯ – це організовує родину та надає відчуття стабільності, яке було порушене епідемією. Важливо, щоб у розпорядок дня була включена не лише робота та дитяче навчання, але й час для спорту, ВІДПОЧИНКУ, розваг та приємних ритуалів.
6. Для того, щоб не було відчуття «дня сурка», ЧЕРГУЙТЕСЯ із партнером у розподілі обов‘язків: хто готує їсти, йде за продуктами, приглядає за дітьми. Варто відходити від гендерних стереотипів, адже всі опинилися в однакових умовах.
7. Незважаючи на графік, залишайте місце для СПОНТАННОСТІ ТА ТВОРЧОСТІ! Відходьте від перфекціонізму, всіх справ не переробиш в карантинних умовах! Гарний настрій та ВЗАЄМОПІДТРИМКА – перш за все!
8. Заспокоює та гармонізує ТВОРЧІСТЬ РУКАМИ. Внесіть у ваш розпорядок дня творчість чи роботу руками: приготовити з дітьми пиріг, наліпити вареників, посадити насіння, щось зв‘язати чи зшити.
9. Під час карантину порушується ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР. Кожному члену родини потрібен ЧАС НАОДИНЦІ. Якщо простір обмежує, складайте графік «усамітнення». Поважайте бажання кожного побути наодинці! В карантинний час це стає значимою ПОТРЕБОЮ, ігнорування якої призводить до емоційних зривів. Організовуйте з дітьми інтровертні ігри: побудувати удома халупу із подушок чи коробок, помалювати наодинці, послухати музику у навушниках. Медитуйте всією родиною.
10. Дізнайтеся про данське мистецтво щастя - «Хюґе». В країнах, де мало сонця і тепла, люди навчилися створювати затишок вдома і НАСОЛОДЖУВАТИСЯ ПРОСТИМИ РЕЧАМИ домашньої атмосфери: загорнутися у м’якенький плед, заварити ароматний трав’яний чай чи глінтвейн, одягнути тепленькі шкарпетки, спостерігати за природою у вікно чи дивитися комедію, готувати випічку, слухати музику...
11. Обмеження у пересуванні потрібно компенсувати ФІЗИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ. Проводьте зарядку всією родиною, по можливості виїжджайте в ліс. Наприклад, діти можуть присідати чи віджиматися, змагаючись із батьками. Фізична активність вкрай важлива для дорослих, щоб підвищити серотонін у боротьбі із стресом.
-
11 поширених проблем підлітків та їх вирішення
Марія, мати 14-річного Кирила, розповідає: «Мій син практично щодня пізно повертався додому, поводився примхливо, був неуважним, мав довге волосся, погано вчився в школі і мало їв. Знайшовши у його куртці пачку цигарок, я зрозуміла: маємо проблеми».
Підлітковий вік – це час змін. Підлітки вразливі, нерідко потрапляють у тенета шкідливих звичок, а це – крок до серйозних проблем у дорослому віці. Досить часто батьки не в змозі дати раду проблемній поведінці своєї дитини.
Розгляньмо, які проблеми найпоширеніші в дітей підліткового віку і як батьки можуть із цим упоратися.
Як зарадити проблемам підлітків
Підлітковий вік непросто пережити і дітям, і їхнім батькам. Єдиний спосіб здолати проблеми цього віку – знати про них усе й бути до них готовими. Ось низка проблем, з якими досить часто стикаються підлітки.
1. Фізичні зміни
Фізичні зміни в підлітків відбуваються через зміну їх гормонального фону.
- У дівчаток формуються груди, і спочатку це може спричиняти незручності.
- Дівчатка починають усвідомлювати свою фігуру.
- У хлопчиків ламається голос і починає рости волосся на обличчі. Це найпомітніша зміна, яка відбувається з ними в підлітковому віці.
- Головною проблемою для підлітків є прищі.
- У підлітків збільшується м'язова маса. Іноді це призводить до надлишкової маси тіла.
- Посилюється запах тіла.
- У дівчаток починається менструальний цикл.
Рекомендації
Кращий спосіб допомогти дитині пройти через цей період – це розповісти їй про зміни, що з нею відбуваються.
- Поясніть підлітку, що зміни тіла – це нормально. Їх переживає кожен підліток.
- Надайте допомогу підлітку при адаптації до змін: визнайте зміни самі й допоможіть дитині визнати їх.
- Привчіть дитину до здорового раціону і фізичних вправ. Це стане запорукою її здоров'я й гарної фізичної форми.
2. Емоційні зміни
Зміни гормонального фону викликають у підлітків не тільки фізичні, а й емоційні зміни.
- Підлітковий вік – це перехідний період між дитинством і дорослим життям. Із цієї причини підлітки часто соромляться: вони мають обов'язки, подібно до дорослих, і бажання – подібно до дітей.
- Підлітки бувають надмірно емоційні (і це теж пов'язано з гормонами).
- Геть усе може зробити їх щасливими, сумними або злими.
- Дівчатка-підлітки занадто вразливі й часто плачуть.
- Часті перепади настрою властиві і хлопчикам, і дівчаткам.
- Фізичні зміни стають причиною появи саморефлексії в підлітків.
- Діти, які рано досягають статевої зрілості, можуть почуватися дивно.
- У підлітковому віці діти часто усвідомлюють власну неповноцінність або, навпаки, перевагу над іншими.
- У підлітковому віці в дітей часто виникають думки про секс. Це може викликати в них почуття провини.
Рекомендації
Підлітковий вік пов'язаний із постійними перепадами емоцій. І це нормально. Ви у змозі допомогти своїй дитині впоратися з емоційними проблемами.
- Допоможіть підлітку подбати про себе. Скажіть йому, що цілком нормально відчувати те, що він відчуває.
- Заохочуйте дитину займатися фізичними вправами. Фізична активність підтримує в організмі рівень «гормону щастя» серотоніну, що відповідає за позитивні почуття.
- Заохочуйте підлітка говорити. Слухайте його без осуду. Не давайте йому порад, якщо він до них не готовий.
- Поговоріть із підлітком про те, як ви переживали свій підлітковий вік. Це дасть дитині змогу зрозуміти, що почуватися так, як вона почувається, – цілком нормально.
- Мотивуйте дитину займатися тим, що їй подобається, оскільки це допоможе їй скерувати емоції у творче русло.
3. Зміни в поведінці
Емоції, що їх відчуває підліток, здатні спричинити у нього імпульсивну поведінку, яка нерідко шкодить і йому самому, і людям навколо. Імпульсивна поведінка типова для дітей підліткового віку і триває упродовж усього цього періоду.
- Підлітковий вік – це час, коли діти прагнуть самостійності. Вони ставлять під сумнів установлені батьками правила і роблять те, що самі вважають за доцільне.
- У підлітків інтенсивно розвивається мозок. Це робить їх примхливими й упертими.
- Гормональні зміни у хлопчиків-підлітків штовхають їх до фізичних протистоянь. Вони також люблять слухати гучну музику.
- Прагнучи стати більш самостійними, підлітки хочуть спробувати щось нове й ризикувати. Це виявляється в легковажній поведінці.
- Іноді тиск із боку однолітків і необхідність відповідати правилам своїх компаній формують у підлітків шкідливі звички, які потім дуже важко змінити.
- Підліткова мода часто змінюється. Одяг і зачіска вашого підлітка можуть вам не сподобатися.
- Найнебезпечніше в підлітковому віці – те, що підліток може потрапити в погану компанію й набути небезпечних звичок.
- Брехня – одна з найпоширеніших поведінкових проблем серед підлітків.
- Підлітки брешуть, аби уникнути конфліктів із батьками або через страх.
Рекомендації
- Проблеми з поведінкою підлітків завдають багато незручностей батькам. Але пам'ятайте, що це – тимчасовий етап, і він цілком природний.
- Щоб виправити поведінку підлітка, важливо заручитися його довірою. Поговоріть із ним, вислухайте його. Не варто критикувати, бо це тільки погіршить ситуацію.
- Дайте зрозуміти підлітку, що ви любите його таким, яким він є. Мотивуйте його завжди залишатися собою, а не підлаштовуватися під інших.
- Пам'ятайте, що підліток тією чи іншою мірою залежить від своїх емоцій, а тому потребує вашої підтримки. Допоможіть йому: розкажіть, як ви дієте, відчуваючи смуток, злість, ревнощі тощо. Ваші підказки стануть йому в нагоді, коли він даватиме раду власним емоційним проблемам.
- Якщо бачите, що ваша дитина потрапила в погану компанію, вам потрібно втрутитися. Однак пам'ятайте, що підлітки чутливі й можуть гостро сприймати критику.
4. Куріння, алкоголь і наркотики
Підлітки легко піддаються поганому впливу. Найбільша проблема, з якою стикаються батьки підлітків у всьому світі, – це паління, вживання алкоголю й наркотиків.
- Найчастіше підлітки пробують цигарки, алкоголь або наркотики під тиском однолітків.
- Схильність до ризикованої поведінки спонукає багатьох підлітків пробувати алкоголь або наркотики ще до повноліття.
- «Гострі відчуття», якщо їх не припинити, здатні перерости в шкідливу звичку.
- Якщо хтось із батьків підлітка палить або вживає алкоголь, це може стати прикладом для наслідування.
- Низька самооцінка або бажання здатися «крутим» нерідко підштовхують підлітків до вживання алкоголю або наркотиків.
- Якщо алкоголь або цигарки легкодоступні для підлітка, у нього виникає спокуса їх спробувати.
Рекомендації
- Будьте уважні до поведінки вашої дитини. Звертайте увагу на те, чи добрі у неї апетит і сон і чи не трапляється в неї стрімких змін настрою.
- Не стежте за дитиною і не звинувачуйте її в тих чи інших провинах. Заохочуйте її бути чесною, ділитися з вами своїми думками. Обговорюйте з нею її проблеми.
- Якщо дитина не хоче розмовляти з вами, лікарі можуть поставити їй декілька запитань, щоб з'ясувати, чи вживає вона алкоголь або наркотики. Не змушуйте дитину здавати аналізи на наркотики, оскільки це може призвести до конфліктів між вами.
- При крайній потребі зверніться по допомогу до лікаря.
5. Труднощі з навчанням
Підлітковий вік – це період, коли діти закінчують школу й готуються до вступу у заклад вищої освіти. У них з'являється більше занять, пов'язаних із навчанням.
- Тиск унаслідок необхідності добре вчитися і вступати в заклад вищої освіти може викликати в підлітка стрес і почуття смутку.
- Потреба вчити уроки, займатися з репетиторами й виконувати домашні доручення нерідко призводить до перевтоми.
- Заняття, що відволікають дитину від навчання, – шлях до поганої успішності й додаткового тиску на підлітка.
Рекомендації
- Підтримуйте прагнення дітей до навчання. Їм це потрібно, щоб досягти життєвого успіху.
- Варто зменшити для підлітка кількість домашніх обов'язків, аби він міг зосередитися на навчанні.
- Здорове харчування та фізичні вправи допоможуть підлітку стати сильним та витривалим. Дитині це необхідно, щоб упоратися з труднощами в цей непростий період.
- Якщо ви відчуваєте, що дитина перевантажена заняттями з репетитором, скоротіть їх. Підліток не такий витривалий, як дорослий, а тому він швидше втомлюється.
6. Проблеми зі здоров'ям
Підлітки нерідко вразливі – емоційно та фізично. Без належного харчування й турботи про своє здоров'я вони схильні до різних хвороб.
- У підлітків часто буває напружений графік. Між заняттями вони не встигають відпочивати і правильно харчуватися, а тому не отримують достатньої кількості поживних речовин.
- Думки про своє тіло можуть спричинити в підлітків, особливо дівчаток, розлади харчової поведінки. Дівчаток турбують їхні зовнішність і вага, що може спричинити анорексію або булімію.
- Стрес у підлітків – шлях до втрати апетиту або до безсоння.
- Брак здорового харчування та фізичної активності нерідко призводить до ожиріння. Так буває, наприклад, коли дитина вживає висококалорійні продукти, фастфуд і газовані напої.
Рекомендації
Батьківські увага й підтримка здатні допомогти підліткам справитися з проблемами зі здоров'ям, розвинути навички здорового способу життя. Показуючи дитині приклад для наслідування, заохочуйте її їсти здорову їжу, займатися спортом і приділяти достатньо часу сну.
- Переконайтеся, що підліток отримує необхідну кількість поживних речовин. Подбайте про збалансоване харчування дитини.
- Надавайте підлітку емоційну й фізичну підтримку. Це допоможе йому впоратися з неприємностями.
7. Психологічні проблеми
Дослідження свідчать, що близько 50 % психічних розладів, на які страждають дорослі, починаються у віці близько 14 років. Третина смертей підлітків пов'язана із самогубствами через депресію. Тому, якщо ваша дитина схильна до частих змін настрою, страждає від безсоння або втрати апетиту, вам потрібно звернутися по допомогу до фахівця.
- У підлітків нерідко трапляються проблеми із самооцінкою або впевненістю в собі. Почуття неповноцінності або, навпаки, переваги, часто виникає через зовнішній вигляд або прийняття підлітками свого тіла.
- Незадовільна успішність і низький рівень інтелекту також можуть знижувати мотивацію підлітків. У них формується настанова, що вони недостатньо гарні.
- Однією з найпоширеніших психологічних проблем, характерних для підлітків, є депресія.
- Постійні стреси можуть спричиняти у підлітків тривожність, а перепади настрою нерідко призводять до розладу поведінки або опозиційно-протестного розладу.
- Розлади харчової поведінки також пов'язані з психологічними проблемами, зокрема низькою самооцінкою підлітка та його прагненням будь-що змінити свою зовнішність.
Рекомендації
Хоча істерики й перепади настрою досить часто трапляються в підлітків, це не єдине свідчення наявності психологічних проблем у дітей цього віку. Визначити симптоми таких проблем може бути нелегко, й іноді для цього потрібна допомога фахівця.
- Здоровий спосіб життя й обговорення з підлітком його проблем здебільшого здатні запобігти появі депресії.
- Якщо в підлітка трапляються часті перепади настрою, необхідно звернутися по допомогу до фахівця.
- Іноді підліток почувається погано тільки вдома, і цілком нормально – із друзями або в школі. Поговоріть з учителями та друзями підлітка про те, як він почувається. Якщо й після цього залишиться привід для занепокоєння, необхідно вжити заходів.
- Не ігноруйте почуття підлітка, оскільки це тільки погіршить ситуацію.
- Заохочуйте дитину спілкуватися з вами. Самі розмовляйте з нею. Якщо ви думаєте, що підліткові буде нелегко говорити з вами, побесідуйте з ним в автомобілі, де ви не будете з ним віч-на-віч.
8. Побачення та взаємини
Під час статевого дозрівання підлітків починає цікавити протилежна стать. У цей період у них починають розвиватися статеві органи. Підлітки можуть ніяково почуватися в різних соціальних ситуаціях.
- Підлітки перебувають у пошуку образу власного «Я». Вони шукають зразки для наслідування вдома або серед свого кола спілкування.
- Підлітки часто думають над тим, які вчинки є правильними й неправильними. Вони сумніваються стосовно багатьох явищ.
- Підліткам потрібен час, щоб вивчити та прийняти свою сексуальність. І дівчатка, і хлопчики переживають «дивні» почуття у ставленні до протилежної статі й часто не знають, що із цим робити.
- У підлітковому віці діти починають ходити на побачення. Вони неохоче говорять про це з батьками.
- Ще одним важливим аспектом соціального життя підлітка є конкуренція. Підлітки у всьому змагаються один з одним. Це свідчить про той чи інший рівень їхньої самооцінки.
- Думки й почуття, пов'язані із сексом, можуть здатися підліткам неправильними. Вони нерідко відчувають провину із цього приводу.
- Коло спілкування підлітка розширюється. Він спілкується з друзями наживо, телефоном, у соціальних мережах тощо.
Рекомендації
- Знайомства та стосунки – це делікатні питання, про які підліток може говорити досить неохоче. Не ставте його в незручне становище. Якщо спілкуєтеся з підлітком на такі теми, робіть це впевнено й розважливо.
- Прийміть факт, що підліток більше часу проводить із друзями, ніж із вами. Просто дайте йому зрозуміти, що ви завжди будете поряд, коли йому це знадобиться.
- Діліться з підлітком своїм життєвим досвідом. Розповідайте історії, що траплялися з вами в підлітковому віці. Це може бути корисним.
9. Сексуальне здоров'я й венеричні захворювання
Розвиток вторинних статевих ознак у підлітків викликає в них незвичні почуття й заохочує їх досліджувати власне тіло.
- У цьому віці у підлітків відбуваються перший поцілунок, перший повільний танець, перше побачення тощо.
- Без опіки батьків підліток може почати статеве життя раніше, ніж буде до цього готовий. Така ситуація може призвести до небажаної вагітності. Це найбільший ризик, із яким стикаються дівчатка-підлітки.
- Незахищений секс також може спричинити низку венеричних хвороб.
Рекомендації
- Поговоріть із дитиною про сексуальне життя. Ваше завдання – пояснити їй важливість безпечного сексу.
- Гормональні зміни змушують підлітків діяти імпульсивно. Тому вам варто поспілкуватися з підлітком про наслідки незахищеного сексу і його вплив на все подальше життя.
- Поінформованість – єдиний спосіб запобігти ранній вагітності й венеричним захворюванням у підлітків.
10. Інтернет-залежність
Поява соціальних мереж багато в чому змінила спілкування між людьми. Особливо на підлітків впливає Інтернет.
- Підлітки нерідко годинами розмовляють телефоном, листуються в соціальних мережах або просто грають в ігри.
- Підлітки, котрі надмірно захоплюються Інтернетом, зазвичай мають менше друзів і менш активне соціальне життя. Вони проводять час на самоті перед монітором.
- Інтернет-залежність також зменшує фізичну активність підлітків. Це формує нездоровий і малорухливий спосіб життя.
- Інтернет-залежність негативно впливає на успішність підлітків.
Рекомендації
- Якщо підліток проводить багато часу перед комп'ютером, це ще не означає, що він залежний від Інтернету. Але він міг би з більшою користю для себе скористатися часом, який проводить перед комп'ютером.
- Не забороняйте підлітку користуватися Інтернетом. Це лише зробить дитину упертішою у своєму бажанні відвідувати всесвітню мережу. Натомість мотивуйте сина або дочку зайнятися іншими справами.
- Ви можете контролювати дитину, але вона, імовірно, сприйме це вороже. Пам'ятайте, що вона вже не малюк і має право на самостійні рішення. Підказуйте дітям правильні рішення, але ніколи не приймайте рішень за них.
- Організовуйте заходи, що змусять підлітка спілкуватися наживо з іншими людьми, наприклад, сімейні вечері.
- Установіть у домі обмеження щодо використання електронних пристроїв. Наприклад, визначте час, коли підлітку не можна користуватися мобільним телефоном. Також забороніть тримати телефон у спальні підлітка, оскільки це може зашкодити його режиму сну.
11. Агресія й жорстокість
Агресія особливо часто властива хлопчикам-підліткам. У них розвиваються м'язи, грубшає голос, спостерігається період активного росту. Крім того, вони стають емоційно більш вразливими.
- Підлітки часто вплутуються в шкільні бійки.
- Ще гіршим є те, що підлітки можуть почати знущатися над однолітками. Це – крок до серйозних проблем.
- Підлітки можуть потрапити в погану компанію й чинити незаконні дії.
- Імпульсивна поведінка підлітків може призводити до серйозних наслідків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно 180 підлітків у всьому світі гине від насильства з боку однолітків.
Рекомендації
- Навчіть дітей доброти та уваги у взаєминах із людьми навколо. Це попередить у підлітків можливі прояви агресії.
- Запобігайте доступу підлітка до алкоголю й небезпечних предметів (наприклад, зброї).
- Виховуйте в дитини співчуття. Покажіть їй у цьому позитивний приклад.
- Намагайтеся захистити дитину від жорстоких фільмів, книг і телепередач у віці, коли вона ще не розрізняє, що добре, а що погано.
- Запропонуйте дитині спорт і фізичні вправи як спосіб виплеснути негативні емоції. У такий спосіб вона зрозуміє, що злитися – нормально, якщо знайти відповідний спосіб висловити свій гнів.
Коли ви обізнані – значить, у змозі допомогти
Колись ви самі були підлітками. Але як тільки ваша дитина вступає в підлітковий вік, вам здається, що ви не знаєте про підлітків геть нічого. Зрозумійте: ви вже проживали все те, із чим стикається ваш підліток. Будьте уважні й постарайтеся зрозуміти, що він відчуває. Це допоможе впоратися з багатьма проблемами
Як зменшити вплив стресу на організм на всіх трьох етапах?
Крок №1. Намагайтеся спати не менше 8 годин у добре провітрюваному приміщенні.
Дуже часто стрес пов'язаний з недосипанням. Коли людина спить менше 6 годин, вона вже має проблеми з хронічним стресом. Постійний недосип – прямий шлях до емоційних перевантажень, тож якнайшвидше нормалізуйте свій сон та його тривалість. Важливо спати у добре провітрюваному приміщенні з мінімальною кількістю світлових та звукових подразників. Міцний та достатній за часом сон – прекрасна передумова для лікування та профілактики стресу.
Крок №2. Забезпечте своєму організму помірні фізичні навантаження.
Коли впродовж доби ми даємо достатнє навантаження своїм м'язам – особливо коли це аеробні вправи на свіжому повітрі, – ми запускаємо у нашому організмі цілу біохімічну кухню. Помірне фізичне навантаження усуває симптоми затяжного стресу на 40%. Спортивні вправи дозволяють організму виробляти достатню кількість гормонів, які впливають на настрій та дозволяють знівелювати наслідки стресу. Іншими словами – біг, піші прогулянки, заняття в тренажерному залі, танці та інші навантаження знімають тривогу і хвилювання.
Крок №3. Аутогенне тренування.
Аутогенне тренування – це розумовий процес, який дозволяє за допомогою позитивних думок та візуалізацій налаштувати себе на добрий лад, щоб прожити майбутній день у сприятливому настрої та мінімізувати негативний вплив можливого стресу. Аутогенне тренування зменшує ступінь емоційних реакцій на стрес, допомагає досягти заспокоєння, розслаблення, відігнати тривожні думки. Не дозволяйте стороннім людям створювати для вас стресову ситуацію – завжди намагайтеся бути спокійними та врівноваженими. Визначте для себе ваш особистий темп роботи, працюйте в найбільш комфортному для вас ритмі і не поспішайте – поспіх також приводить до стресу.
Крок №4. Практикуйте дихальну гімнастику.
Правильне дихання, якісне надходження кисню в організм і засвоєння його тканинами позитивно впливає на обмін речовин, який часто страждає під час стресу. Освоєння технік дихальної гімнастики - це ще й ефективний спосіб упоратися з тривожними емоціями. Основні види такої гімнастики: дихальна гімнастика Бутейко, дихальна гімнастика Мюллера та дихальна гімнастика Стрельнікової. Якщо робити вправи регулярно, ви позбавитеся тривоги і у вас з'явиться імунітет до стресових ситуацій.
Крок №5. Харчуйтеся повноцінно та якісно.
Слідкуйте за харчуванням та забезпечте свій організм необхідними макро- та мікроелементами, жирами, білками та вуглеводами. Збалансоване та якісне харчування – безперечний аргумент проти стресу.
Крок №6. Шукайте підтримки у друзів та рідних.
Соціальні зв'язки, підтримка друзів і членів сім'ї є сильною і безапеляційною протидією стресу. Чим самотніша та ізольованіша людина, тим більше вона схильна до стресу. Близькі друзі та родичі завжди готові віддати вам свою турботу та підтримку, що в свою чергу допомагає пережити сильні потрясіння. Тому близькі дружні стосунки – гарний фактор у профілактиці та лікуванні стресу. Важливо, щоб ви самі та ваші друзі були оптимістами, оскільки оптимісти, маючи сильне почуттям гумору, легше долають труднощі, визнають, що зміна є частиною життя, і вірять у вищі сили або цілі. Водночас дозволяйте собі відпочинок від оточуючих і не будьте легкодоступними завжди і всюди.
Пам'ятайте, що цілком уникнути стресу неможливо. Натомість можна навчитися ним управляти, щоб він не мав негативного впливу на ваше життя.
Як зменшити вплив стресу на організм на всіх трьох етапах?
Крок №1. Намагайтеся спати не менше 8 годин у добре провітрюваному приміщенні.
Дуже часто стрес пов'язаний з недосипанням. Коли людина спить менше 6 годин, вона вже має проблеми з хронічним стресом. Постійний недосип – прямий шлях до емоційних перевантажень, тож якнайшвидше нормалізуйте свій сон та його тривалість. Важливо спати у добре провітрюваному приміщенні з мінімальною кількістю світлових та звукових подразників. Міцний та достатній за часом сон – прекрасна передумова для лікування та профілактики стресу.
Крок №2. Забезпечте своєму організму помірні фізичні навантаження.
Коли впродовж доби ми даємо достатнє навантаження своїм м'язам – особливо коли це аеробні вправи на свіжому повітрі, – ми запускаємо у нашому організмі цілу біохімічну кухню. Помірне фізичне навантаження усуває симптоми затяжного стресу на 40%. Спортивні вправи дозволяють організму виробляти достатню кількість гормонів, які впливають на настрій та дозволяють знівелювати наслідки стресу. Іншими словами – біг, піші прогулянки, заняття в тренажерному залі, танці та інші навантаження знімають тривогу і хвилювання.
Крок №3. Аутогенне тренування.
Аутогенне тренування – це розумовий процес, який дозволяє за допомогою позитивних думок та візуалізацій налаштувати себе на добрий лад, щоб прожити майбутній день у сприятливому настрої та мінімізувати негативний вплив можливого стресу. Аутогенне тренування зменшує ступінь емоційних реакцій на стрес, допомагає досягти заспокоєння, розслаблення, відігнати тривожні думки. Не дозволяйте стороннім людям створювати для вас стресову ситуацію – завжди намагайтеся бути спокійними та врівноваженими. Визначте для себе ваш особистий темп роботи, працюйте в найбільш комфортному для вас ритмі і не поспішайте – поспіх також приводить до стресу.
Крок №4. Практикуйте дихальну гімнастику.
Правильне дихання, якісне надходження кисню в організм і засвоєння його тканинами позитивно впливає на обмін речовин, який часто страждає під час стресу. Освоєння технік дихальної гімнастики - це ще й ефективний спосіб упоратися з тривожними емоціями. Основні види такої гімнастики: дихальна гімнастика Бутейко, дихальна гімнастика Мюллера та дихальна гімнастика Стрельнікової. Якщо робити вправи регулярно, ви позбавитеся тривоги і у вас з'явиться імунітет до стресових ситуацій.
Крок №5. Харчуйтеся повноцінно та якісно.
Слідкуйте за харчуванням та забезпечте свій організм необхідними макро- та мікроелементами, жирами, білками та вуглеводами. Збалансоване та якісне харчування – безперечний аргумент проти стресу.
Крок №6. Шукайте підтримки у друзів та рідних.
Соціальні зв'язки, підтримка друзів і членів сім'ї є сильною і безапеляційною протидією стресу. Чим самотніша та ізольованіша людина, тим більше вона схильна до стресу. Близькі друзі та родичі завжди готові віддати вам свою турботу та підтримку, що в свою чергу допомагає пережити сильні потрясіння. Тому близькі дружні стосунки – гарний фактор у профілактиці та лікуванні стресу. Важливо, щоб ви самі та ваші друзі були оптимістами, оскільки оптимісти, маючи сильне почуттям гумору, легше долають труднощі, визнають, що зміна є частиною життя, і вірять у вищі сили або цілі. Водночас дозволяйте собі відпочинок від оточуючих і не будьте легкодоступними завжди і всюди.
Пам'ятайте, що цілком уникнути стресу неможливо. Натомість можна навчитися ним управляти, щоб він не мав негативного впливу на ваше життя.
Способи знижння тривожності.
Вправа на самостійне швидке зняття напруження в 12 точках
Після виконання цієї вправи, ваше тіло звільниться від напруження в дванадцятьох основних точках.
- Для зняття напруження необхідно почати повільні кругові рухи очима – двічі в одному напрямку і двічі в іншому.
- Сконцентрувати увагу на віддаленому предметі, а потім переключити її на предмет, що знаходиться близько.
- Насупитися, напружуючи м’язи коло очей, а потім розслабитись.
- Після цього кілька разів широко позіхнути. Розслабити шию, спочатку похитавши головою, а потім покрутивши нею зі сторони в сторону.
- Підняти плечі до рівня вух і повільно опустити.
- Розслабити зап’ястя і покрутити ними.
- Стиснути і розтиснути кулаки, розслаблюючи кисті рук.
- Зробити три глибоких вдихи і м’яко прогнутися в хребті вперед - назад, зі сторони в сторону.
- Напружте і розслабте сідниці, а потім ікри ніг.
- Покрутіть ступнями, стисніть пальці ніг таким чином, щоб ступні вигнулися догори.
Вправа «Сеанс психофізичного налаштування».
Мета: розслаблення, оздоровлення, нервово-психічна рівновага, через дихання активізація функцій внутрішніх органів.
Тривалість: 10-12 хв.
1. Влаштуйтесь зручно, розслабте всі м’язи. Вам хочеться відпочити, ви втомилися... Видих подовжується... Після видиху, кілька секунд не дихайте. Під час подовженого видиху тиха, повільна хвиля перекочується всередині вас, звільняючи від внутрішнього напруження...
2. М’язи розслаблені, повіки опущені... Вам приємно знаходитися в стані спокою. Мозок відпочиває, нерви заспокоюються, сили відновлюються.
3. Ваша свідомість, як м’яка хмарина над морем... Море красиве, хвилі накочуються і відбиваються від берега... Сонячний промінь радісно біжить бризками хвиль... Біла чайка в небі спокійно кружляє... Пахне свіжістю і морем...
4. Ви – птах... Ваші крила – це віра в себе, силу серця та розуму, впевненість і життєрадісність.
5. Ваше серце рівномірно б’ється... Вам легко дихається...
Повільно повторюйте наступні вислови:
- «Я можу легко розігнати тривожні думки...
- Енергія відновлюється в надлишку...
- Мені стає все краще і краще...
- Я можу бути з усіма привітн(а)им, терпляч(а)им, добр(а)им...
- Я бадьор(а)ий і творчо налаштован(а)ий... Я відпочи(ла)в... Я повн(а)ий енергії, я впевнен(а)ий у своїх силах і призначенні...».
Сеанс підходить до кінця: «Я рахую від трьох до одного... «Три» - сонливість проходить, «два» - я потягуюся, «один» - я бадьор(а)ий і повн(а)ий сил!».
Потягніться. Глибше подихайте... Посміхніться! Встаньте.
Вправа «Небо»
Сядьте в крісло прямо, спираючись на спинку, але не напружуйтесь. Ноги повинні торкатися підлоги. Закрийте очі. Уявіть прекрасне блакитне небо. По ньому пливуть хмари. Ви спостерігаєте за ними. Якщо ви про щось думаєте, нехай ваші думки летять разом з хмарками. Ви зосереджені на небі. Людина, яка дивиться на хмари, - ваш внутрішній спостерігач, він завжди спостерігає за вашими думками. Внутрішній спостерігач дуже спокійний, врівноважений та щасливий. Ви відчуваєте спокій, тишу і радість
Психологічні аспекти інтернет-залежності у підлітків
Найбільше від інтернет-залежності потерпають підлітки. Дитина, яка живе у віртуальному світі, вже фактично не контролює себе. Комп'ютер позбавляє її волі, свободи вибору.
На сьогодні в Україні не існує психологічного чи психіатричного діагнозу Інтернет- або комп'ютерної залежності. І навіть якщо інтернет-адикція буде згодом визнана захворюванням (наприклад, так званим “кіберрозладом”), то кількість носіїв буде істотно меншою, ніж це уявляється зараз.
Заручниками павутини частіше за все стають підлітки, студенти, соціально-невлаштовані, люди похилого віку, а також ті, хто має фізичні обмеження, позбавлені нормального життя.
Зараз у Вас є унікальна можливість пройти тест на Інтернет-залежність
- Чи почуваєте Ви себе стурбованим Інтернетом (чи думаєте Ви про попередній онлайн сеанс і чи смакуєте наступні)?
- Чи відчуваєте Ви потребу збільшити тривалість перебування в Мережі?
- Чи були у Вас безуспішні спроби контролювати, обмежити чи припинити користування Інтернету?
- Чи почуваєте Ви себе втомленим, пригніченим чи роздратованим, коли намагаєтесь обмежити або припинити користування Інтернетом?
- Чи перебуваєте Ви онлайн більше, ніж планували?
- Чи були у Вас випадки, коли Ви ризикували одержати проблеми в навчанні чи особистому житті через захоплення Інтернетом?
- Чи траплялося Вам брехати членам родини або іншим людям, щоб приховати час перебування в Мережі?
- Чи використовуєте Ви Інтернет для того, щоб відволіктися від проблем чи поганого настрою (наприклад, від почуття безпорадності, провини, роздратованості чи депресії)
Людина вважається Інтернет-залежною у разі п’яти чи більше позитивних відповідей на ці запитання.
Кімберлі Янг називає чотири ознаки Інтернет-залежності:
- нав'язливе бажання перевірити e-mail;
- постійне очікування наступного виходу в Інтернет;
- скарги оточуючих на те, що людина проводить занадто багато часу в Інтернеті;
- скарги навколишніх на те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет.
За І.Голдбергом, Інтернет-залежність можна констатувати при наявності трьох пунктів з наступних:
- кількість часу, яку потрібно провести в Інтернеті, щоб досягти задоволення (іноді почуття задоволення від спілкування в Мережі межує з ейфорією), помітно зростає;
- Якщо людина не збільшує тривалість перебування в Інтернеті, то ефект помітно знижується;
- користувач робить спроби відмовитися від Інтернету чи хоча б проводити у ньому менше часу;
- припинення чи скорочення часу, проведеного в Інтернеті, призводить до поганого самопочуття користувача.
Доктор М. Орзак виділяє не тільки психологічні, а й фізичні симптоми Інтернет-залежності, до яких відносить:
- ураження нервових стовбурів руки, пов'язане з тривалим перенапруженням м'язів;
- оніміння пальців руки, що тримає “мишку”;
- сухість та різі в очах;
- головні болі за типом мігрені;
- болі у спині;
- нерегулярне харчування, пропускання прийомів їжі;
- нехтування особистою гігієною;
- розлади сну, зміна режиму сну.
Психологи вирізняють такі поведінкові характеристики Інтернет-залежних:
- активне небажання відволіктися навіть на короткий час від роботи в Інтернеті;
- роздратування при вимушених відволіканнях;
- невміння спланувати час закінчення сеансу роботи в Мережі;
- використання все більших витрат для забезпечення роботи в Інтернеті, у тому числі в борг;
- готовність брехати, говорячи про тривалість і частоту роботи в Інтернеті; забування у ході роботи в Мережі про домашні справи, навчання чи службові обов'язки, важливі особисті і ділові зустрічі;
- небажання сприймати критику подібного способу життя;
- готовність миритися з руйнуванням сім'ї;
- втрата кола “живого” спілкування через сконцентрованість на Мережі;
- нехтування власним здоров'ям;
- скорочення тривалості сну внаслідок роботи в Інтернеті в нічний час; уникання фізичної активності.
Як уникнути Інтернет-залежності
- Захопіться чимось. Відвідуйте різні групи і клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом і т.д. Займіться разом з другом фізичними вправами. Поспіть замість того, щоб сидіти в Інтернеті. Подивіться фільм, сходіть на концерт, почитайте книжку. Знайдіть якесь цікаве заняття, яке стане для вас альтернативою Інтернету.
- Поповніть запас ваших знань. Почитайте енциклопедію замість перегляду Вікіпедії. Таким чином ви не тільки відволічетеся від Інтернету, а й займетеся самоосвітою.
- Допоможіть на кухні. Ваша сім'я буде вдячна вам за приготовану вечерю.
- Погуляйте з друзями. Заплануйте похід у торговий центр або на каток, пограйте в боулінг. Уникайте відвідування тих місць, де є доступ до Мережі, наприклад Інтернет-кафе — ви можете піддатися спокусі зазирнути туди на декілька хвилин і проведете там увесь день.
- Заплануйте сімейний вечір. Замість перегляду телевізора, повечеряйте всі разом, а потім знайдіть спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.
- Встановіть ліміт часу роботи вашого комп'ютера. Визначте, скільки разів на тиждень вам необхідно виходити в Інтернет. Вимикайте комп'ютер, якщо у вас немає необхідності в ньому.
- Телефонуйте і зустрічайтеся з друзями замість того, щоб тримати з ними зв'язок через Інтернет.
- Використовуйте таймер. Перш ніж сісти за комп'ютер, встановіть на таймері 30 хвилин.
- Не їжте, сидячи за комп'ютером.
Поради психолога, як зберегти спокій у родині під час карантину
Кожен з десяток разів на день чує фразу «Не панікуйте», але вона не допомагає. Ви намагаєтеся не читати новини, але врешті вони дістаються до вас із соцмереж. Чому ми панікуємо, що допомагає нам впоратися зі стресом та як перетворити карантин на цінний час разом із близькими, розповідає психолог Катерина Гольцберг.
1. Ми панікуємо для виживання.
Можна поглянути на світ тварин — усі звірі попереджають своїх родичів певними сигналами про небезпеку. Якщо, наприклад, мавпа кричить до зграї, що наближається орел, то інстинкт поведінки в такій ситуації дуже сильний: усі мавпи підіймають голову вгору. Якщо це сигнал про те, що іде тигр, мавпи видираються на дерева. Дивовижно, що вони роблять те саме, навіть коли клич про тривогу імітують в умовах зоопарку. Навіть рослини вміють сповіщати одна другу про те, що летить бджілка, отже треба розкрити пелюстки.
Інакше кажучи, паніка — це спосіб вижити: коли ми відчуваємо небезпеку, вмикається саме цей механізм виживання. Люди створюють атмосферу нервування довкола проблеми, бо так нам легше вижити всім разом. Ми надсилаємо один одному сигнал: я тривожусь — а ти як? Ми хочемо відчути, що нервуються та переживають усі, ми в цьому знаходимо об’єднання. Чому зараз у соціальних мережах виникло так багато експертів? Насправді, вони не експерти, а щось десь прочитали і хочуть цим поділитися, щоб знати, що інші відчувають те саме, що й вони.
Є люди, які легковажать темою епідемії. Це зворотний бік паніки. Коли людина пише або каже, що їй байдуже на вірус чи карантин, це той самий механізм пошуку однодумців: вона хоче дізнатися, а кому ще так само байдуже.
2. Ми шукаємо, на що можна спертись.
У стратегії виживання людина завжди прагне приєднатися до більшості, але така неймовірна кількість суперечливої інформації в мережі призводить до розгубленості. Тому люди віддавна шукали мудрих порад у старійшин. Сьогодні ми теж шукаємо авторитетів — лікарів чи фахівців, щоб спертися на їхню думку. Наше друге прагнення — дізнатися, що буде далі, ми хочемо будувати прогнози і діяти згідно з ними.
3. Коронавірус: накопичуйте не гречку, а ресурси.
Пригадалася давня притча про хлопчика і дощ: одне село вже тривалий час потерпало від посухи, і пастир сказав селянам прийти в церкву і помолитися, щоб пішов дощ. Люди прийшли до церкви, а пастир дорікнув їм: серед вас усіх тільки один хлопчик прийшов справді молитися про дощ — він узяв із собою парасольку. Образно кажучи, ми зараз усі, як ті люди. Наша парасолька сьогодні — це заходи безпеки, яких мусимо дотримуватися: сподіватися на краще, але діяти так, ніби очікуємо найгіршого. Тож паніка за таких обставин цілком зрозуміла — це спосіб збадьорити людей довкола: я нервуюся, давайте і ви мобілізуйтеся.
4. Нам потрібні ті, хто дивиться на все критично.
У будь-якому товаристві людей є ті, хто думає і діє швидко, а є ті, хто фільтрує інформацію і відсіює її. Це як за правилами брейнштормінгу: учасники спершу накидають купу ідей, а тоді є група, яка критикує і відкидає певні ідеї. Так от такі люди зараз дуже потрібні: вони своїм розумом і темпераментом не дають решті робити поспішні висновки і зайві дії. Тому важливо не втрачати критичне мислення і вмикати в собі режим раціоналізатора, щоб зовсім не втратити здоровий глузд.
5. Нам допомагає гумор і мечики.
Маємо цінувати людей із почуттям гумору. Гумор і сміх знижують стрес. Стрес шкідливий саме тим, що в цей час в організмі зростає рівень кортизолу, а це пригнічує нашу імунну систему. Жарти і мемчики в мережі знижують напругу і стрес і дають нам змогу впоратися зі складною ситуацією. Тому позитивне налаштування під час карантину дуже важливе.
6. Нам слід користуватися перевагами доступу до інформації.
Може здатися, що наявність такого масиву інформації в мережі спантеличує. Уявіть, якби інтернет і соціальні мережі існували в часи Чорнобильської катастрофи, історія склалася б інакше. Звісно, не можна порівнювати ці явища, але варто користуватися перевагами відкритих даних: читати закордонні джерела, фахові видання, перевіряти факти.
7. Кожен має обрати свій шлях «проживання» карантину.
Хтось сприймає карантин як тюремне позбавлення волі — чекає, що це колись закінчиться, і відкладає своє життя на потім. Хтось здатен жити сьогоднішнім днем — тут і зараз. Психічно здорова людина все ж схильна планувати своє життя — будувати плани на майбутнє, прогнозувати. Тому для проживання карантину кожен має обрати свій шлях: хтось візьметься готувати себе до майбутнього активного життя і буде займатися спортом, читати, розвиватися, комусь легше просто «проспати», умовно кажучи, цей період, інші оберуть шлях перечікування. Будь-який варіант має право на існування, якщо це працює конкретно для вас і допомагає зберегти внутрішню рівновагу.
8. Карантин — час для довгих і глибоких бесід.
Це шанс для нас побути в сім’ї, насолодитися довгим спілкуванням з дітьми — на це в нас завжди бракує часу в шаленому темпі життя. Відчути радість від перебування поруч і розмов. Ми раптом можемо зрозуміти, що довго жили разом і не помічали сотень розбіжностей у поглядах — вони просто були невидимі, бо ми ходили в офіс на роботу. Але це якраз привід із цим попрацювати.
Хто знає, можливо через 9 місяців після карантину в країні народиться багато немовлят. Частіше дзвоніть своїм батькам — і телефоном, і через відеозв’язок: ми забували це робити у звичний час. Це період довгих бесід з батьками: розпитати про їхні думки, розповісти про свої. Не варто просити їх не вмикати новини — це нереалістично. Краще обговорити ці новини разом — зробити за них елементарний фактчекінг повідомлень, провести спільний аналіз подій. І не забувати казати, що любимо їх.
Не запитуйте себе: за що це нам. Запитуйте — навіщо? Що ми можемо з цього винести? Зрештою, карантин — це певна визначеність, яка завжди краща, ніж невідання, роздоріжжя. Маємо прийняти це як досвід — можливо, пізніше скажемо собі, що ми неабиякі молодці.
Спілкування в Інтернеті: секрети безпеки
Мобільні телефони, Інтернет, планшетні комп'ютери та соціальні мережі - все це невід'ємні складові сучасного суспільства. Необхідно дотримуватися елементарних принципів безпеки, щоб досягнення цивілізації дарували тільки радість і позитив, а сучасний тип спілкування в соціальних мережах дарував тільки важливі і корисні знайомства. Познайомте свою дитину з цим світом правильно, вчасно і безпечно!
ОБЕРЕЖНО: КІБЕРБУЛІНГ!
Раніше хуліганів можна було зустріти на вулиці або в школі, та зараз вони частково перейшли в Інтернет. Цифрові технології відкрили багато нових можливостей, на жаль, для шахраїв також. У результаті цього і виник кібербулінг.
Кібербулінг – це знущання над співрозмовником у віртуальному просторі, жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити іншу людину. При цьому використовуються інформаційно-комунікативні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі, тощо.
Кібербуллінг складається з безлічі методів для залякування і цькування своїх «потенційних жертв»:
* Анонімні погрози – пересилання листів без підпису на електронну адресу своєї «потенційної жертви», в яких прописані образи, залякування, часто з використанням ненормативної лексики.
* Переслідування – довготривала часта розсилка своєї «потенційній жертві» через мобільний зв'язок та електронну пошту повідомлень, а в подальшому – шантажування її якимись фактами з її ж особистого життя.
* Використання особистої інформації – отримання особистої інформації про «потенційну жертву» через злам її електронної пошти або сторінки в соціальних мережах і використання для шантажування чи знущань.
* Флеймінг – це обмін короткими емоційними репліками між двома людьми – агресором і «потенційною жертвою» (іноді, агресорів може бути декілька). Мета агресора – принизити «жертву» і, тим самим, отримати від цього задоволення.
* Хеппіслепінг – це відеоролики, в яких зняті реальні сцени насильства. Найчастіше ці ролики розміщуються на таких ресурсах, де їх можуть переглядати мільйони людей. Природно, такі ролики в більшості випадків «заливаються» в мережу без згоди «потенційної жертви».
Кібербулінг – це знущання над співрозмовником у віртуальному просторі, жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити іншу людину. При цьому використовуються інформаційно-комунікативні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі, тощо.
Кібербуллінг складається з безлічі методів для залякування і цькування своїх «потенційних жертв»:
* Анонімні погрози – пересилання листів без підпису на електронну адресу своєї «потенційної жертви», в яких прописані образи, залякування, часто з використанням ненормативної лексики.
* Переслідування – довготривала часта розсилка своєї «потенційній жертві» через мобільний зв'язок та електронну пошту повідомлень, а в подальшому – шантажування її якимись фактами з її ж особистого життя.
* Використання особистої інформації – отримання особистої інформації про «потенційну жертву» через злам її електронної пошти або сторінки в соціальних мережах і використання для шантажування чи знущань.
* Флеймінг – це обмін короткими емоційними репліками між двома людьми – агресором і «потенційною жертвою» (іноді, агресорів може бути декілька). Мета агресора – принизити «жертву» і, тим самим, отримати від цього задоволення.
* Хеппіслепінг – це відеоролики, в яких зняті реальні сцени насильства. Найчастіше ці ролики розміщуються на таких ресурсах, де їх можуть переглядати мільйони людей. Природно, такі ролики в більшості випадків «заливаються» в мережу без згоди «потенційної жертви».
Правила-поради для профілактики і подоланні кібербулінгу
1. Не поспішай
Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кібер-простір. Не відповідай на принизливі чи загрозливі повідомлення, доки не порадишся з дорослими. Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.
2. Будуй свою репутацію
Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки – «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, але існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
3. Поважай факти
Зберігай підтвердження факту нападів. Якщо тебе неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків або друзів за порадою. Можна зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками (дорослими) в зручний час.
Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кібер-простір. Не відповідай на принизливі чи загрозливі повідомлення, доки не порадишся з дорослими. Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.
2. Будуй свою репутацію
Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки – «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, але існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
3. Поважай факти
Зберігай підтвердження факту нападів. Якщо тебе неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків або друзів за порадою. Можна зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками (дорослими) в зручний час.
ЩО ІГНОРУВАТИ?
Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібер-булінг на початковій стадії і зупиниться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
КОЛИ ІГНОРУВАТИ НЕ ВАРТО?
Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.
ПРАВИЛА ДЛЯ СВІДКІВ
Якщо ви стали очевидцем кібер-булінгу, існує три типи правильної поведінки:
1)виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно),
2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібер-булінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві),
3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кібер-просторі.
Можливе тимчасове блокування
Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер.
Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер.
Рекомендації
Як розмовляти з «важким » підлітком?
Під час розмови з підлітком
необхідно позбутися повчального тону і приділити час і увагу тільки
співрозмовнику, при цьому дотримуючись деяких правил:
- поважати співрозмовника;
- говорити з ним як з рівним;
- аргументувати свою точку зору,
залишаючи за підлітком право розділяти її або заперечувати;
- показувати, що він цікавий як
людина й співрозмовник;
- дотримуватись кодексу честі;
- учитель має право бути
некомпетентним у якійсь сфері життя і визнає таке саме право за підлітком;
- розмовляти тільки про те, про
що підліток готовий говорити, «не лізти в душу», надати йому право на мовчання;
- бути готовим вислухати шокуючі
подробиці життя підлітка й підтримати його;
- делегувати підлітку
відповідальність за власну поведінку й ухвалення рішень;
- дотримуватись права на конфіденційність
приватної бесіди;
- бути толерантним до звичок,
способу життя та ідеалів співрозмовника.
Про
що розмовляти з «важким» підлітком?
1. Навчання- улюблені й не дуже
предмети, причини неуспіху, взаємини з учителями, участь у громадській роботі,
випадки порушень дисципліни.
2. Плани на майбутнє щодо
продовження навчання, вибору професії; здатність ураховувати майбутні труднощі
й тверезо оцінювати свої можливості.
3. Взаємини з однолітками;
перевага одного близького друга або компанії приятелів, становище серед
товаришів, причини вибору приятелів за певними особистими якостями, за
спільністю захоплень.
4. Захоплення сьогодні й у
минулому ( під чиїм впливом було зроблено вибір, які досягнуті результати, чому
захоплення забуто).
5. Взаємини з батьками,
внутрішньо сімейні стосунки: склад родини ( хто названий першим, про кого забув
згадати, хто займався його вихованням, найбільш близький член родини, з ким у
родині конфліктні взаємини, причина конфлікту). Якщо родина розпалася,
необхідно з΄ясувати, у якому віці був підліток, коли це сталося, його ставлення
до розлучення батьків, чи підтримує контакт із тим з них, хто пішов із родини.
6. Порушення поведінки в
минулому: прогули занять, дрібне хуліганство, паління, уживання алкоголю,
знайомство з різними наркотичними засобами, втечі з дому, чи був затриманий або
взятий на облік міліцією.
7. Найскладніші події в минулому
й реакція на них. Наявність колись у минулому суїцид них думок. Перенесені
захворювання: як вони позначилися на на навчанні й на становищі серед
однолітків. Наявність сьогодні або в минулому порушень сну, апетиту,
самопочуття та настрою.
8. Сексуальні проблеми:
- перша закоханість і пов΄язані
із цим психічні травми;
- самооцінка своєї
привабливості;- початок статевого життя та потайливе побоювання із приводу
своєї сексуальної неповноцінності.
Алгоритм
роботи для спеціалістів, які зіштовхнулися з булінгом в учнівському середовищі
1. Назвати явище і для дітей, і для дорослих.
Потрібно зрозуміти, хто готовий взяти на себе відповідальність за
припинення цієї справи. Ознака того, що готовий - якраз і є готовність назвати
цькування цькуванням.
Далі, той дорослий, хто взяв на себе відповідальність, повинен поговорити з групою, в якій відбувається цькування і НАЗВАТИ явище групі.
Далі, той дорослий, хто взяв на себе відповідальність, повинен поговорити з групою, в якій відбувається цькування і НАЗВАТИ явище групі.
Якщо не називаєте все своїм ім'ям, всі будуть робити вигляд, що нічого
особливого не відбувається.
Ніяких «У Саші не ладиться з однокласниками».
Ми говоримо:
«Коли дитину навмисно доводять до сліз, систематично дражнять, коли
відбирають, ховають, псують її речі, коли її штовхають, щипають, б'ють,
обзивають, підкреслено ігнорують - це називається цькування. Це насильство.
Булінг»
Діти досить часто не усвідомлюють, що саме роблять. У них в голові це
називається «ми його дражнимо», або «ми так граємо», або «ми його не любимо».
Вони повинні дізнатися від дорослого, що коли вони роблять так і так, це
називається ось так і це - неприпустимо.
Буває, необхідно описати ситуацію з точки зору жертви.
Часто це треба робити і для педагогів (часто від педагога можна почути «Подумаєш, діти завжди один одного дражнять»).
Часто це треба робити і для педагогів (часто від педагога можна почути «Подумаєш, діти завжди один одного дражнять»).
Можна запропонувати уявити собі: «Ось ви приходите на роботу. Ніхто не
вітається, всі відвертаються. Ви йдете по коридору - ззаду смішки і шепіт. Ви
приходите на педраду, сідайте. Тут же всі, хто сидить поруч встають і
демонстративно відсідають подалі. Ви починаєте контрольну - і бачити, що
заздалегідь записане на дошці завдання хтось стер. Ви хочете зазирнути в свій
щоденник - його немає на місці. Пізніше ви знаходите його в кутку туалету, зі
слідами ніг на сторінках. Одного разу ви зриваєтеся і кричите, вас тут же
викликають до директора і вичитують за неприпустиму поведінку. Ви намагаєтеся
поскаржитися і чуєте у відповідь: «Потрібно вміти знаходити спільну мову з
колегами!» Ваше самопочуття? Як довго ви зможете це витримати?
2. Дати однозначну оцінку.
«Люди можуть бути дуже різними вони можуть подобатися один одному більше
або менше, але це не привід для насильства. Люди на те й люди, що вони здатні
навчитися бути разом і працювати разом без того, щоб .... Навіть якщо вони
дуже-дуже різні і хтось комусь здається зовсім неправильним».
Можна навести приклади, що нам може здаватися неправильним в інших людях:
зовнішність, національність, реакції, захоплення.
Навести приклади, як одна і та ж якість в різні часи і в різних групах
оцінювалася по-різному. Звичайно, все це вийде, тільки якщо сам дорослий так
щиро вважає.
3. Визначити булінг як проблему групи.
При виясненні що, хто, як … ви почуєте: «А чого він? А ми нічого ... а це
не я » і все в такому дусі. Зрозуміло, що толку від обговорення в такому ключі
не буде.
Тому не треба його вести. Не треба сперечатися про факти, з'ясовувати, що
саме «він», хто саме що і т. д.
Потрібно позначити
цькування - як хворобу ГРУПИ.
Так і сказати: «Є хвороби, які вражають не людей, а групи, класи, компанії.
Ось якщо людина не миє руки, вона може підхопити інфекцію і захворіти. А якщо
група не стежить за чистотою відносин, вона теж може захворіти - насильством.
Це дуже сумно, це всім шкідливо і погано. І давайте разом терміново лікуватися,
щоб у нас був здоровий, дружний клас».
Це дозволить насильникам зберегти обличчя і навіть надасть їм можливість
хоча б спробувати приміряти роль конструктивного лідера.
І, що особливо важливо, це знімає протиставлення між
жертвами-насильниками-свідками. Всі в одному човні, загальна проблема, давайте
разом вирішувати.
З дітьми старшого віку можна подивитися і обговорити фільм «Опудало». З
маленькими - «Гидке каченя».
4. Активізувати моральне почуття
і сформулювати вибір.
Результат не буде міцним, якщо діти просто прогнутися під формальні вимоги
вчителя. Завдання - вивести їх зі «стайного» азарту в усвідомлену позицію,
включити моральну оцінку того, що відбувається.
Можна запропонувати дітям оцінити, яким є їхній внесок у хворобу класу під
назвою «насильство».
Припустимо 1 бал - це «я ніколи в цьому не беру участь», 2 бали - «я іноді
це роблю, але потім шкодую», 3 бали – «цькував і буду цькувати, це здорово».
Нехай всі одночасно покажуть на пальцях - скільки балів вони поставили б
собі?
У цьому місці ні в якому разі не можна намагатися викрити когось. Навпаки,
потрібно сказати: «Яка я рада, у мене від серця відлягло. Ніхто з вас не
вважає, що цькувати - це добре і правильно.
Це чудово, значить, нам буде неважко вилікувати свій клас». Так моральна
оцінка цькування стає не зовнішньою, нав'язаною дорослим, її дають самі діти.
Якщо група дуже загрузла в задоволенні від насильства, конфронтація може
бути більш жорсткою.
Можна знову ж таки використати прийом з «гидким каченям». Нагадавши дітям
той уривок, в якому описано цькування.
Сказати приблизно наступне: «Зазвичай, читаючи цю казку, ми думаємо про
головного героя, про каченя. Нам його шкода, ми за нього переживаємо. Але зараз
я хочу, щоб ми подумали про ось цих курей і качок. З каченям-то все потім буде
добре, воно полетить з лебедями. А вони? Вони так і залишаться злими,
нездатними ні співчувати, ні літати.
Коли в класі виникає схожа ситуація, кожному доводиться визначитися: хто
він є в цій історії. «Серед вас є
бажаючі бути злими індиками і курми? Який ваш вибір?».
Цей же прийом може допомогти батькам усвідомити, що якщо цькують не їхню
дитини, а навпаки, це теж дуже серйозно. Їх діти знаходяться в ролі злих курей,
а такі ролі присихають так міцно, що починають міняти особистість. Вони цього
хочуть для своїх дітей?
5. Сформулювати позитивні
правила життя в групі і укласти контракт.
До цих пір мова йшла про те, як не треба. Помилкою було б зупинитися на
цьому, тому що, заборонивши дітям колишні способи реагування і не давши інших,
ми провокуємо стрес, розгубленість і повернення до старого.
Момент, коли колишня, «погана» групова динаміка перервана, розкрутка її
згубної спіралі припинена, найкраще, щоб запустити динаміку нову. І це важливо
робити разом.
Досить просто разом з дітьми сформулювати правила життя в групі.
Наприклад:
-
У нас ніхто не
з'ясовує стосунки кулаками.
-
У нас не
ображають один одного.
-
У нас не
дивляться спокійно, якщо двоє б'ються - їх розбороняють.
Але занадто багато і складно не треба, принаймні для початку. Правила
виписуються на великому аркуші і за них всі голосують. Ще краще щоб кожен
поставив підпис, що зобов'язується їх виконувати. Цей прийом називається
«укладення контракту», він прекрасно працює.
Якщо правила хтось порушує, йому можуть просто мовчки вказати на плакат з
його власним підписом.
6. Моніторинг і підтримка позитивних змін.
Це дуже важливо. Дуже важливо щоб дорослий (дорослі), який взявся
«розрулювати» ситуацію, не залишав групу. Він повинен регулярно питати, як
справи, що вдається, що важко, чим допомогти. Можна зробити "лічильник
одужання", яку-небудь посудину або дошку, куди кожен, кому сьогодні
дісталося або хто бачив щось, що було схоже на насильство, може покласти
камінчик або увіткнути кнопку. За кількістю камінців визначається, чи гарний
сьогодні був день, краще на цьому тижні, ніж минулого і т. д.
Можна ставити спектаклі, складати казки і робити колажі про «хроніку
одужання», зробити «графік температури» і т. д.
Суть в тому, що група постійно отримує щирий інтерес від авторитетного
дорослого і як і раніше вважає перемогу над цькуванням своїм спільною справою.
7. Гармонізувати ієрархію.
Ось тепер пора думати про популярність. Про те, щоб кожен мав визнання в
чомусь своєму, міг пред'явити себе групі, бути корисним і цінним в ній.
Свята, конкурси, огляди талантів, походи, експедиції, ігри на
командоутворення - арсенал багатий. Чим довше групі належить прожити в цьому
складі, тим цей етап важливіший.
Ознака гармонійної груповий ієрархії - відсутність жорстко закріплених
ролей, гнучке перетікання ролей: в цій ситуації лідером стає той, в тій -
інший. Один краще всіх малює, інший забиває голи, третій придумує ігри. Чим
більше різноманітної і осмисленої діяльності, тим здоровіша група.
Ну, це вже з серії «зовсім добре». Навіть якщо так не виходить, досить
мирного, спокійного співіснування, а реалізовуватися діти можуть в інших
місцях.
У разі виникнення насильства в освітній установі помилковою є думка, що
треба попрацювати з дітьми, щоб вони змінилися.
Принципово важливо співробітникам розуміти, що їм також необхідно
змінюватися, змінювати систему пріоритетів, цінностей, може бути, стиль
взаємодії, систему заохочень і покарань, організувати нові види діяльності
дітей, разом з ними розробляти правила співжиття, що забезпечують безпеку всім
(і жертвам і переслідувачам і співробітникам).
Порядок подання
та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв
про випадки
булінгу (цькування) в закладі освіти
Із метою
створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти
здобувачів
освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього
процесу
зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу,
учасниками або
свідками якого вони стали, або підозрюють про його
вчинення по
відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які
отримали
достовірну інформацію від інших осіб.
Відповідно до
такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення
розслідування із
визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за
результатами
розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з
розгляду
випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не
одноразовий
конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний
характер, то
керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів
Національної
поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
У разі, якщо
комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не
згодний із цим,
то він може звертатися до органів Національної поліції
України із
заявою.
Керівник закладу
повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені
випадки булінгу,
відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру
розгляду
відповідно до законодавства.
Згідно з КУпАП
булінг учасника освітнього процесу тягне за собою
накладання
штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до
40 годин
громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно
протягом року
після накладення адміністративного стягнення, штраф
становитиме від
100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські
роботи від 40 до
60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або
неповнолітньою
особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або
осіб, які їх
замінюють.
Рекомендації до
оформлення заяви
1. Подається
державною мовою.
2. Чітко
вказуються прізвища.
3. Дотримання
вимог до оформлення реквізитів.
4. Не допускати
виправлень.
5. Зміст заяви
пишеться в довільній формі.
Порядок
реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі
освіти та
відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
1. У день
подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення
розслідування із
визначенням уповноважених осіб.
2. Створюється
комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі –
Комісія) зі
складу педагогічних працівників (у тому числі психолог,
соціальний
педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу
освіти та
скликається засідання.
3. Комісія
протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне
рішення:
– якщо Комісія
визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий
конфлікт чи
сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це
повідомляються
уповноважені підрозділи органів Національної поліції
України
(ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
– якщо Комісія
не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а
постраждалий не
згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів
Національної
поліції України із заявою.
4. Рішення
Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в
паперовому
вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
5. Кривдник
(булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності —
спостерігачі
зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з
розгляду
випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Стаття 173-4.
Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс
України про
адміністративні правопорушення)
Булінг
(цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які
полягають у
психологічному, фізичному, економічному, сексуальному
насильстві, у
тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій,
що вчиняються
стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою
особою стосовно
інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла
бути чи була
заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю
потерпілого: –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста
неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або громадські роботи на
строк від
двадцяти до сорока годин.
Діяння,
передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або
повторно
протягом року після накладення адміністративного стягнення: –
тягне за собою
накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних
мінімумів
доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до
шістдесяти
годин.
Діяння,
передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або
неповнолітніми
особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: –
тягне за собою накладення
штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від
п’ятдесяти до
ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
громадські
роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння,
передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або
неповнолітньою
особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: –
тягне за собою
накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від
ста до двохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
громадські
роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Рекомендації батькам, щодо профілактики потрапляння
дітей
у небезпечні інтернет-спільноти
1. Не панікуйте!
2. Станьте для дитини другом.
3. Звертайте увагу, коли прокидається дитина, чи
спить вона в ранні години.
4. Як дитина їсть (з апетитом, без апетиту).
5. Приділяйте більшу увагу психологічному стану
дитини (запитуйте: «Як твої
справи?», «Ти чимось засмучений(на)?», «Що
приємного сталося сьогодні?»).
6. Цікавтеся життям дитини: «Що тобі подобається?»,
«Розкажи про своїх друзів»,
«Яку ти любиш музику? Я хочу послухати її з тобою»
тощо.
7. Стежте за шкірними покривами дитини, відмічаючи
наявність пошкоджень.
У разі їх виявлення з’ясовуйте обставини, за яких
вони з’явилися. Особливу увагу
звертайте на пошкодження у формі кита, метелика,
видряпані букви та слова,
подряпини, опіки (припікання) та іншого роду
пошкодження.
8. Намагайтеся заповнити вільний час дитини
спортивними або культурними
секціями, домашніми справами, сімейними розвагами,
відволікти дитину від
Інтернету.
9. Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в
соціальних мережах та групи,
до яких входить акаунт.
Розділ 3. Матеріали для занять з
педагогами/педагогинями та батьками
10. Беріть участь у спілкуванні у приватних чатах,
де спілкується ваша дитина.
11. Звертайте увагу на коло спілкування дитини в
реальному житті: хто її друзі, чим
вони займаються тощо.
12. Обов’язково цікавтеся, які фото- та відеофайли
є в ґаджетах дитини.
13. Встановіть функцію «батьківський контроль» на
всіх ґаджетах дитини і на вході в мережу Інтернет.
До кого звертатися
При виявленні таких груп або факту вступу дитини в
одну з таких груп просимо негайно інформувати:
• кіберполіцію (https://www.cybercrime.gov.ua –
цілодобово);
• районний відділ поліції (102);
• адміністрацію навчального закладу;
• звертатись за телефонами Національної дитячої
«гарячої лінії» –
0 800 500 225 та 116 111 (безкоштовно).
Основні правила безпечної поведінки в Інтернеті для підлітків
- Небажано розміщувати персональну інформацію в Інтернеті. Персональна інформація – це ваше повне ім'я, прізвище, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти, домашня адреса, фото з вами, членами вашої родини, друзями.
- Якщо ви публікуєте фото чи відео в Інтернеті, їх може подивитися кожен. Зважайте на це.
- Не відповідайте на спам (небажану електронну пошту).
- Не відкривайте файли, які надіслали невідомі вам люди. Ви не можете знати, що насправді міститься у цих файлах – там можуть бути віруси або фото, відео з «агресивним» змістом.
- Пам’ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають.
- Якщо поруч з вами немає когось із дорослих, яким ви довіряєте і які можуть вас захистити, не зустрічайтесь в реальному житті з людьми, якими ви познайомились в Інтернеті. Якщо ваш віртуальний друг справді той, за кого себе видає, він спокійно зреагує на вашу турботу про власну безпеку.
- Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо вас хтось образив.
- Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
- Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
- Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
- Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
- Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
- Пам'ятайте, що в Інтернеті ти спілкуєшся з людиною.
- Відстоюйте свою точку зору, але не ображай своїх співрозмовників.
- Дотримуйтесь етики спілкування. Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
- У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
- Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
- Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
Пам'ятка для батьків щодо профілактики суїциду серед учнів. https://drive.google.com/file/d/1FKochu2gQ78e9yEJi2s9jVN0nEJOCC2F/view?usp=drivesdk
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ:
1. Визначте для себе головні життєві цілі і зосередьте зусилля на їх досягненні.
2. Думайте про щось хороше, відкидайте погані думки. Позитивне мислення і оптимізм - це запорука здоров'я і благополуччя.
3. Щоранку, піднімаючись з ліжка, думайте про щось хороше, посміхніться, нагадайте собі, що все буде добре, а ви чарівні і прекрасні, у вас чудовий настрій.
4. Плануйте не тільки свій робочий час, а й свій відпочинок. Встановлюйте пріоритети.
5. Особливе місце відводите відпочинку і сну. Сон повинен бути спокійним, не менше 7-8 годин. Перед сном можна приготувати заспокійливу ванну з аромамаслами.
6. Використовуйте протягом дня короткі паузи (хвилини очікування, вимушеної бездіяльності) для розслаблення.
7. Не згущуються хмари! Не робіть з мухи слона!
8. Керуйте своїми емоціями! Закрийте очі. Уявіть берег моря. Руки підніміть вгору і розведіть в сторону. Відчуйте силу енергії. Складіть руки на животі.
9. Не нехтуйте спілкуванням! Обговорюйте з близькими вам людьми свої проблеми.
10. Відпочивайте разом з сім'єю, близькими друзями, колегами.
11. Знайдіть місце для гумору і сміху у вашому житті. Коли у вас поганий настрій, подивіться кінокомедію, відвідайте цирк, почитайте анекдоти.
12. Не забувайте хвалити себе!
13. Посміхайтеся! Навіть якщо не хочеться (1-1,5 хв.).
14. Знаходьте час для себе: прийміть розслаблюючу ванну, почитайте улюблену книгу, зробіть косметичні процедури тощо! Влаштовуйте для себе невеликі свята!
15. Станьте ентузіастом власного життя!
16. Докладатимете кроки для усунення причин напруги.
17. Проблеми не потрібно переживати, їх потрібно вирішувати!
18. Умійте відмовляти ввічливо, але переконливо!
19. Якщо негативні емоції захопили вас під час спілкування, то зробіть паузу, помовчіть кілька хвилин, порахуйте до 10, вийдіть з приміщення, займіться іншим видом діяльності: переберіть папери на столі, поговоріть зі своїми колегами на нейтральні теми, підійдіть до вікна і подивіться в нього, розгляньте вуличний рух, небо, дерева, порадійте погоді, сонцю.
20. Робіть дні "інформаційного відпочинку" від ТБ і комп'ютера. Почитайте щось.
21. Відвідуйте музеї, виставки, театр, концерти.
22. Найкращим засобом для зняття нервової напруги є фізичні навантаження - фізична культура і фізична праця. Дуже корисним також є розслабляючий масаж. Чудовим засобом досягнення внутрішньої рівноваги є йога, дихальна гімнастика, релаксація.
23. Музика - це теж психотерапія.
24. Подбайте про психотерапевтичний вплив середовища, яка вас оточує (колірна гамма). Добре заспокоюють нервову систему зелений, жовто-зелений і зелено-блакитний кольори. Добре, коли вдома стіни пофарбовані в ці кольори, або ж достатньо просто подивитися на будь-яку річ, якогось із цих квітів, - і нервову напругу поступово зменшиться.
25. Відпочивайте на природі, адже такий відпочинок чудово заспокоює нервову систему і робить людину добрішою.
26. Позитивний вплив на нервах систему і настрій має і спілкування з тваринами.
26. Зняти напругу також допоможе зміна діяльності, коли позитивні емоції від приємного заняття витісняють смутку.
27. Приділяйте належну увагу власному здоров'ю.
Немає коментарів:
Дописати коментар